№ справа:103/5140/12Головуючий суду першої інстанції:Кошелєв

№ провадження:103/5140/12Доповідач суду апеляційної інстанції:Кошелєв М. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПетюшевої Н.М.

СуддівСоловйова М.В., Кордика С.В.

засудженогоОСОБА_5

потерпілого адвоката представника потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції адвоката ОСОБА_7 на вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 01 лютого 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лісникове, Бахчисарайського району, АР Крим, громадянина України, що має середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого КРУ «Бахчисарайський сторико-культурний заповідник», раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень.

Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_6 3000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 24 квітня 2012 року, ОСОБА_5 знаходився на території домоволодіння за місцем проживання своїх батьків по АДРЕСА_2, де приблизно о 16 годині між ним і ОСОБА_6, що проживає по сусідству відбувся конфлікт, в ході якого, на грунті виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_5 умисне завдав удару рукою по обличчю ОСОБА_6, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я.

В апеляційній скарзі захисник засудженого, просить вироку суду скасувати та закрити кримінальну справу, посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства і не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, просить цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

В запереченнях на апеляційну скаргу, потерпілий просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію захисника без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача; засудженого, який підтримав апеляцію адвоката та просив її задовольнити; обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з матеріалами справи встановлено, що судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України 1960 року.

Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, кожен, кого обвинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя», визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умов доведеності її вини.

При цьому, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Специфіка судового розгляду скарг приватного обвинувачення, досудове слідство по яких не проводиться, зводиться до того, що на потерпілу особу, за скаргою якої порушена кримінальна справа, відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 КПК України покладається підтримання висунутого нею обвинувачення і надання доказів на підтвердження винності підсудної особи у вчиненні інкримінуємого їй злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, всебічно і повно дослідивши показання потерпілого, підсудного, свідків та зібрані по справі докази, які стосуються об'єму обвинувачення, у тому числі й ті, на які посилається апелянт, дав їм належну оцінку в їх сукупності і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у заподіянні 24 квітня 2012 року ОСОБА_6, відповідно, легких тілесних ушкоджень, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я, та правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України.

Доводи апеляції про однобічність і упередженість судового слідства по справі є безпідставними.

Суд першої інстанції цілком обгрунтовано критично оцінив покази свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, як очевидців події, оскільки ці свідчення є не послідовними та суперечливими, з огляду на виявлені тілесні ушкодження, підтверджені висновком судово-медичної експертизи, висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_6 були виявлений крововилив та забита рана нижньої повіки лівого ока, що також узгоджується із свідченнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Що стосується доводів апеляції про неправдивість показів потерпілого і ряду свідків, то наведені доводи, були предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і мотивовано спростовані за змістом вироку.

Також, відповідно до ст. 125 КК України, підставою кримінальної відповідальності за легке тілесне ушкодження є умисні дії. Умисел - це психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків, яке складається з усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння, передбачення його суспільно небезпечних наслідків, бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.

Суд навів у вироку докладні мотиви прийнятого рішення як щодо оцінки доказів у справі, так і юридичної кваліфікації дій ОСОБА_5 Крім того, суд першої інстанції належним чином перевірив й обґрунтовано визнав такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, твердження апелянта про наявність умислу у потерпілого на умисне тілесне ушкодження засудженому.

Крім того, захисником засудженого не наведено жодних доказів, які спростовують вину засудженого. Посилання апелянта на фізичну перевагу потерпілого над засудженим є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі.

Колегія суддів вважає, що дана справа розглянута судом першої інстанції достатньо повно та всебічно і будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права, які б могли поставити рішення суду під сумнів - не допущено.

При призначенні засудженому покарання суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання засудженого та дійшов до правильного висновку про можливість призначення покарання у виді штрафу.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_5 призначено в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України і призначення покарання у виді штрафу, є достатнім та необхідним для виправлення засудженого та відповідає цілям ч. 2 ст. 50 КК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд з урахуванням обставин справи обґрунтовано задовольнив його у повному обсязі. Крім того, з урахуванням обставин справи, підстав для зменшення сум стягнення моральної шкоди немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5, а тому апеляція захисника на цей вирок не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 1 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_5, залишити - без зміни.

Судді

Н.М. Петюшева М.В. Соловйов С.В. Кордик