АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2-а

Справа № 11/796/987/2013 Головуючий у 1 інстанції - Бойко О.В.

Доповідач - Шальнєва Т.П.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Шальнєвої Т.П.,

суддів Бєлан Н.О., Боголюбської Л.Б.

за участю прокурора Ємця А.А.

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_8 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попівка,Лисянського району, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 258 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1, ч.2 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено засудженому ОСОБА_2 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Біла Церква, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого,

- 05.10.2010 року вироком Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 361 К України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, зв'язаною з роботою на електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, в комп'ютерних мережах та мережах електрозв'язку на строк 2 роки з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю засудженого, при цьому звільненого від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

засуджено:

- за ч. 2 ст. 258 КК України на 7 років 3 місяці позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1, ч.2 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено засудженому ОСОБА_3 покарання у виді 7 років 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_3 до покарання за цим вироком, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2010 року і остаточно призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, зв'язаною з роботою на електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, в комп'ютерних мережах та мережах електрозв'язку на строк 2 роки з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати:

- на р/р № 31253272210699 код ЗКПО №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «послуги експерта, код послуги 11031») по 1015 грн. 20 коп.;

- на р/р № 31253272210699 код ЗКГІО №25575285 МФО 821018 (Отримувач їлатежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «послуги експерта, код послуги 10900») по 1767 грн. 96 коп.;

- на р/р № 31253272210699 код ЗКГІО №25575285 МФО 821018 (Отримувач їлатежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «послуги експертів, код послуги 11810») по 5067 грн. 91 коп.;

- на р/р № 31253272210699 код ЗКГІО №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКСУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «11011 за проведення експертизи та дослідження») по 176 грн.40 коп.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 та ОСОБА_3 визнанні винними у тому, що 01.04.2011 року, з метою вчинення терористичного акту - вибуху на території м. Києва, порушуючи громадську безпеку, привертаючи увагу громадськості до певних поглядів, вступили в злочинну змову між собою та 06.04.2011 року реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення терористичного акту в м. Києві, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10, знаходячись за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_3, в глобальній мережі Інтернет, знайшов інструкцію по виготовленню вибухового пристрою, для здійснення ним терористичного акту та в подальшому спільно із ОСОБА_10 придбали в торговельних мережах м. Біла Церква Київської області аміачну селітру, алюмінієву пудру, ацетон, пігулки перекису водню, пластикові відра, три мобільні телефони з впаяними проводами, за допомогою яких повинні бути здійсненні вибухи. 06.04.2011 в період часу з 19.00 години по 23.00 годину, ОСОБА_9, діючи згідно відведеної йому ролі, знаходячись за місцем свого проживання, для здійснення вибухів виготовив, з раніше придбаних ним спільно з ОСОБА_3, вказаних вище інгредієнтів, три саморобні вибухові пристрої, призначені для здійснення терористичного акту в м. Києві. 07.04.2011 в період часу з 00.40 години по 02.00 годину, ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_3, на автомобілі таксі «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11, перевезли незаконно виготовлені ними раніше вибухові пристрої з м. Біла Церква Київської області до м. Києва, де приблизно о 02.15 годині, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_3 прибули до будинку № 102 по вул. В. Васильківська в м. Києві, з метою умисного вчинення вибуху, тобто здійснення терористичного акту. ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, підійшли до автомобілів, які були припарковані на тротуарі по вул. В. Васильківська в м. Києві та по вул. Лабораторній в м. Києві, де ОСОБА_9 поклав два саморобні вибухові пристрої, раніше ним виготовлені, під автомобіль «SUBARU-FORESTER», д.н.з. НОМЕР_2, який був припаркований біля будинку № 102 по вул. В.Васильківська, та під сміттєвий контейнер, розташований в дворі будинку № 102 по вул. В.Васильківська в м. Києві, а ОСОБА_3, тим часом поклав третій саморобний вибуховий пристрій, раніше виготовлений ОСОБА_10, під автомобіль «Nissan-Раtгоl», д.н.з. НОМЕР_3, який був припаркований на тротуарі з протилежної сторони від автомобіля «SUBARU-FORESTER», д.н.з. НОМЕР_2, біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, підключивши до саморобних вибухових пристроїв мобільні телефони, при здійсненні дзвінка на які повинні відбутися вибухи, з метою порушення громадської безпеки та створення небезпеки для життя чи здоров'я людей, впливу на прийняття рішень органів місцевого самоврядування, які на їх думку здійснюють неналежну підготовку до проведення Євро-2012 в м. Києві. Після чого, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_3, залишили місце вчинення злочину та направились з м. Києва до м. Біла Церква, Київської області, де по дорозі ОСОБА_3 здійснив чотири дзвінки по мобільному телефоні для спрацювання саморобних вибухових пристроїв, з метою здійснення вибуху, але саморобні вибухові пристрої не спрацювали з причин, що не залежали від їх волі.

07.04.2011 року в період часу 08.40 години по 10.30 години, працівниками міліції, під час огляду місця події з під автомобіля «SUBARU-FORESTER»,д.н.з. НОМЕР_2, який був припаркований біля будинку № 102 по вул. В.Васильківська в м. Києві, автомобіля «Nissan-Раtгоl», д.н.з. НОМЕР_3, який був припаркований біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, та з під сміттєвого контейнера, який був розташований в дворі будинку № 102 по вул. В.Васильківська в м. Києві, було вилучено об'єкти, які в своїй сукупності складають, три предмети, схожі на вибухові пристрої.

Згідно висновку експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві представлені на дослідження предмети, вилучені під час огляду місця події від 07.04.2011, відносяться до: - саморобно-виготовленого вибухового пристрою з електричним способом приведення в дію; - саморобно- виготовлеиого вибухового пристрою неповного спорядження; - саморобно- виготовленого (скомпонованого) заряду вибухової речовини. Орієнтована потужність при спрацюванні вибухового пристрою вилученого біля автомобіля «SUBARU-FORESTER», міг складати близько 675-700 г в тротиловому еквіваленті.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засуджених, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

Постановити по справі новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України у виді 8 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити засудженому ОСОБА_2 покарання у виді 8 років позбавлення волі. ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України у виді 8 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити засудженому ОСОБА_3 покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 05.10.2010 року Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 361 КК України дна 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, зв'язаною з роботою на електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, в комп'ютерних мережах та мережах електрозв'язку на строк 2 роки з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю засудженого і остаточно призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з роботою на електронно-обчислювальних мережах електрозв'язку на строк 2 роки з конфіскацією програмних та технічних засобів за допомогою, яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю засудженого. В іншому вирок залишити без змін.

В поданій апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012року - змінити, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України на ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання в межах санкції вказаної статті із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки вважає вирок незаконним та необґрунтованим через однобічність, упередженість на сторонні обвинувачення і невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_8 просять вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012року - змінити, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України на ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання в межах санкції вказаної статті із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки вважають вирок незаконним та необґрунтованим через однобічність, поверховість і невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам по справі.

В поданій апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012року - змінити, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України на ч.2 ст. 296 КК України пом'якшити призначене покарання ОСОБА_9 та застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням у зв'язку з однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, незастосуванням судом кримінального закону, який підлягає застосуванню.

Засуджений ОСОБА_3 в апеляції просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України на ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання в межах санкції вказаної статті із застосуванням ст. 75 КК України, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Крім того, засуджений звертає увагу на те, що в мотивувальній частині вироку суд вказує, що його дії кваліфіковано як закінчений замах на вчинення терористичного акту, який міг створити небезпеку для життя чи здоров'я людей, проте у резолютивній частині вироку суд засудив його не за замах на вчинення терористичного акту, а за терористичний акт.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, пояснення засуджених та їх захисників, які підтримали подані ними апеляційні скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляційні скарги захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є: однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Матеріали даної кримінальної справи свідчать, що такі порушення мали місце при постановленні вироку судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи органами досудового слідства засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні ними закінченого замаху на вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який міг створити небезпеку для життя чи здоров'я людей, вчиненими з метою порушення громадської безпеки, впливу на прийняття рішень органів місцевого самоврядування, привернення уваги громадськості до певних поглядів, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а також у носінні, зберіганні, виготовленні вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Ці дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України та ч.1 ст. 263 КК України.

Під час розгляду справи в суді, обвинувачення пред'явлене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змінювалось.

Розглядаючи справу у судовому засіданні та постановляючи вирок, суд першої інстанції дійшов до висновку, що діяння у вчиненні якого обвинувачуються підсудні, мало місце, ці діяння мають склад злочину передбачений статтями кримінального закону, що зазначені органами досудового слідства в пред'явленому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинуваченні.

При цьому, як вбачається зі змісту вироку, суд першої інстанції у вступній частині вироку зазначив, що засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263 КК України, у мотивувальній частині визначив кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, у резолютивній частині вироку суд визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними за ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263 КК України.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції при постановлені вироку допустив суперечності.

Між тим, висновки суду, викладені в мотивувальній і резолютивній частині вироку мають бути погоджені між собою і не можуть містити суперечності. Висновки і рішення, викладені в резолютивній частині вироку, повинні логічно випливати з обґрунтування, що міститься в мотивувальній частині вироку.

Відповідно до ст. 369 КПК України вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли висновки суду, викладені у вироку містять істотні суперечності. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є підставою для скасування вироку.

А тому, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, дослідити докази у відповідності з вимогами кримінально - процесуального закону, перевірити доводи викладені в апеляціях прокурора, захисників та засуджених, дати належну оцінку всім доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 рокущодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3- скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: