У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/2329/2012 Доповідач : Соловйов М.В.
18.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоКапустіної Л.П.
СуддівСоловйова М.В., Рижової І.В.
За участю прокурораАблякімової З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції прокурора прокуратури м. Ялти АРК Семенчука Д.О., на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 13.11.2012,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ялтинського міського суду від 13.11.2012 кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 263 КК України направлена прокурору м. Ялти для проведення додаткового розслідування.
Рішення суду було мотивоване тим, що органами внутрішніх справ на протязі тривалого часу не встановлено місце проживання та перебування обвинуваченого, та не виконано його явку в судове засідання, що є свідченням того, що органами досудового слідства не були прийняті усі необхідні заходи, щодо встановлення особи обвинуваченого, зазначене перешкоджає у подальшому розгляд кримінальної справи.
В апеляції прокурор, просить постанову скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом вимог ст. 281 КПК України 1960 року та можливість усунення порушень досудового слідства у порядку ст. 315-1 КПК України.
Заслухавши доповідача; вислухавчи думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Статтею 281 КПК України 1960 року передбачена можливість направлення кримінальної справи зі стадії судового розгляду для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунена у судовому засіданні та згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11.02.2005, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 64 КПК України визначено обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, а саме: дані, які характеризують особу обвинуваченого, у тому числі його постійне місце проживання.
Однак, органами досудового слідства зазначені вимоги належним чином виконані не були.
Так, з матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, АРК. Однак згідно матеріалів справи, обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 47).
Відповідно до ст. 262 КПК України розгляд справи в суді першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи у відсутність підсудного допускається лише у виняткових випадках.
На виклики суду, ОСОБА_6 на судове засідання не з'являвся, постановою Ялтинського міського суду АРК від 10.04.2012 судом першої інстанції було прийняте рішення, про примусовий привід ОСОБА_6 в судове засідання через органи міліції (а. с. 74).
Однак зазначена постанова суду виконана органами міліції не була, на неодноразові виклики суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 на судове засідання не з'являвся, примусові приводи виконані належним чином не були, у зв'язку з чим, судом першої інстанції була винесена окрема ухвала від 18.04.2012 про неналежне виконання своїх обов'язків співробітниками Ялтинського міського управління відносно виконання постанови суду (а. с. 79).
Однак виконання постанови суду від 10.04.2012, 27.04.2012, стосовно примусового приводу обвинуваченого, не вбачалося можливим, оскільки, обвинувачений за місцем реєстрації не мешкав.
Так, в матеріалах справи міститься рапорт співробітника Масандрівського відділу ЯМВ ГУ МВС України в АРК від 26.04.2012, згідно якого, обвинувачений ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, не мешкає (а. с. 84, 86, 100). За поясненнями ОСОБА_7 від 26.04.2012, обвинувачений за вказаною адресою, не мешкає вже на протязі трьох місяців. Згідно пояснень наданих ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_6 за вказано адресою не мешкає біля двох років (а. с. 100), зазначене підтвердила й сестра обвинуваченого ОСОБА_9 (а. с. 102).
Як вбачається з матеріалів справи, підписка про невиїзд органами досудового слідства від ОСОБА_10 була відібрана 16.03.2012, обвинувальний висновок по зазначеній кримінальній справі затверджений 23.03.2012, тобто органами досудового слідства, місцезнаходження обвинуваченого не було встановлене, ще на стадії досудового слідства, не зважаючи на те, що справа була направлена до суду для розгляду.
11.05.2012 постановою Ялтинського міського суду АРК, ОСОБА_6 було оголошено у розшук та змінено запобіжний захід у вигляді утримання під вартою (а. с. 113), та заведена ОРС за № 11210024 від 25.04.2012 (а. с. 116), однак органами внутрішніх справ на протязі тривалого періоду виконана не була.
За цих обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у ході досудового слідства допущена істотна неповнота, насамперед не встановлено місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6, та органами досудового слідства не обґрунтовано був вибраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, що перешкоджає суду повно та об'єктивно розглянути справу з дотриманням встановлених законом України строків.
Підстав для скасування постанови та повернення кримінальної справи на новий судовий розгляд, як про це просить прокурор у апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора прокуратури м. Ялти Семенчука Д.О. залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду АРК від 13.11.2012, якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 263 КК України направлена прокурору м. Ялти для проведення додаткового розслідування, залишити - без зміни.
С У Д Д І: