Справа №0907/620/2012

Провадження №22-ц/779/1267/2013

Категорія 25

Головуючий у І інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2013 року, -

встановила :

У січні 2012 року ОСОБА_2. звернувся в суд із позовом до ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що в результаті психологічного тиску на нього з боку працівників ПАТ КБ «Приватбанк», в нього стався гіпертонічний криз, який призвів до настання ішемічного інсульту з послідуючим встановленням йому другої групи інвалідності. Вказана обставина підтверджується довідкою МСЕК серії 10ААА №097657 від 02.02.2011 року. А тому, на думку апелянта, відмова відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», з якою погодився і суд першої інстанції, є необґрунтованою, оскільки згідно п. 7.1. Договору страхування, укладеного з відповідачем 19.11.2007 року, встановлення інвалідності визнається страховим випадком.

Суд не врахував також і того, що на спірні правовідносини між сторонами поширюється дія ч.2 ст. 9 ЗУ «Про страхування», якою передбачено відшкодування страхового випадку у розмірі 75% від страхової суми, що складає 67606,50 грн., та ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої відповідач за невиконання умов договору повинен відшкодувати йому неустойку та пеню.

Неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях та призвела до змін у життєвих та виробничих стосунках і яку він оцінює у 50000 грн. Однак, суд безпідставно не прийняв до уваги ці обставини.

Крім того, судом не було досліджено надані ним письмові докази, чим порушено норми ст. ст. 57-61 ЦПК і відповідно призвело до прийняття невірного рішення.

З цих підстав просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В засіданні апеляційного суду представник ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» доводи скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Апелянт та представник ПАТ КБ «Приватбанк» в засідання апеляційного суду не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 19.11.2007 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_2. було укладено договір особистого страхування №IFU0LK00003432 строком на 1 рік та розміром страхової суми, яка становить 90142 грн.

Відповідно до умов даного договору страховими випадками визнаються: смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, стійка втрата працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку та смерть застрахованої особи, яка наступила внаслідок захворювання (а.с. 10).

Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 10ААА №097657 ОСОБА_2. з 24.01.2011 року встановлено другу групу інвалідності, яка пов'язана із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с. 13).

Крім того, згідно експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 17.12.2009 року на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2. встановлено діагноз - гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня, кризовий перебіг, внаслідок перенесеного ішемічного інсульту у ВББ, дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ступеня, які пов'язані із виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 60).

З врахуванням наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність страхового випадку та обґрунтованість відмови в зв'язку із цим виплати ОСОБА_2. страхового відшкодування. Тому вірно з підстав відмовив у задоволенні його позовних вимог.

Твердження апелянта щодо порушення місцевим судом норм процесуального права не заслуговує на увагу, оскільки підставою для скасування рішення суду з постановленням нового рішення є такі порушення процесуального закону, що призвели до неправильного вирішення спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк