К О П І Я
Провадження № 11/792/24/13
Справа № 2218/6244/2012 Головуючий в 1-й інстанції Лунь Р.В.
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач Вітюк В. Ж.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вітюка В.Ж.,
суддів Барчука В.М., Матущака М.С.,
з участю секретаря с/з Молодої І.О.,
прокурорів Смакогуза І.А., Павлишина В.І., Лугового О.П.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, до арешту працюючого охоронцем мобільної групи СТОВ „Довіра-Сварог", в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, крім житла.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з 17 вересня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 23 лютого 2012 року по 16 вересня 2012 року включно.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця м.Хмельницького, жителя АДРЕСА_2, із неповною середньою освітою,
неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 22.02.2011 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, -
засуджено за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією усього майна, крім житла.
На підставі ст.71 КК України визначено остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22.02.2011 року, у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, крім житла.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з 17 вересня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 17 січня 2012 року по 16 вересня 2012 року включно.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією усього майна, крім житла.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з 17 вересня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 18 січня 2012 року по 16 вересня 2012 року включно.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженим залишено попередній - тримання під вартою.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 984 грн. 90 коп. судових витрат.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 984 грн. 90 коп. судових витрат.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 393 грн. 96 коп. судових витрат.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України 1960 року.
За вироком суду, засуджений ОСОБА_8 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 1213,2 г, який зберігав з метою збуту в прибудинкових приміщеннях за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 та частину якого збув за наступних обставин.
Так, в середині грудня 2011 року, засуджений ОСОБА_7, у вечірній час за місцем проживання в буд.АДРЕСА_1, безоплатно збув ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 159,8 г.
23.02.2012. о 15 год. 30 хв. за місцем проживання засудженого ОСОБА_7 під час обшуку знайдено висушену речовину рослинного походження у вигляді частин рослин та висушені рослини у вигляді кушів, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 1053,4 г, які він зберігав з метою збуту.
Засуджений ОСОБА_6, в середині грудня 2011 року, у вечірній час, придбавши в ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 159,8 г рейсовим автобусом сполученням „Теофіполь-Хмельницький" перевіз до м.Хмельницького, а звідти автобусом сполученням „Хмельницький-Климашівка" до с.Климашівка Хмельницького району Хмельницької області за місцем проживания в буд.АДРЕСА_3, де розфасував в пакети і зберігав з метою збуту за місцем проживання та за місцем роботи - в готельно-ресторанному комплексі „Лелека", що на 1,5 км Вінницького шосе.
17 січня 2012 року, близько 18 год. 20 хв., засуджений ОСОБА_6, в с.Климашівка Хмельницького району, за попередньою змовою із ОСОБА_5. збув ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 20,5 г за 500 грн., частину яких - 250 грн., ОСОБА_6 передав ОСОБА_5
Одночасно з цим, ОСОБА_6, повторно, безоплатно, збув ОСОБА_5 паперовий згорток із особливо-небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 2,5 г.
Також, 18 січня 2012 року, о 15 год., в приміщенні буд.№1 готельно-ресторанного комплексу „Лелека", що на 1,5 км Вінницького шосе, в ОСОБА_6 в правій кишені куртки, в задній лівій кишені штанів і в сумці виявлено три пакети із синтетичного матеріалу, з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 55,8 г, який він зберігав з метою збуту.
Цього ж дня, о 17 год. 30 хв., під час огляду прибудинкового приміщення за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_3, виявлено та вилучено три синтетичні пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 81 г, які засуджений ОСОБА_6 зберігав з метою збуту.
Крім цього, засуджений ОСОБА_5, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 2,9 г, який 31 грудня 2011 року о 14 год., на вул.М.Рибалка, біля магазину „Фуршет" у м.Хмельницький, збув ОСОБА_10 за 100 грн.
В своїй апеляції, як вбачається з її змісту, засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, направивши матеріали справи на додаткове розслідування та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Вважає оскаржуваний вирок суду незаконним, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосований кримінальний закон та призначене судом покарання є занадто суворим і не відповідає тяжкості вчиненого засудженим злочину та особі засудженого.
Місцевим судом не з'ясовані причини протиріч у доказах, на яких засноване обвинувачення, а саме обвинувачення зроблено лише на показах ОСОБА_6, який є також обвинуваченим по даній справі та не підтверджені ніякими іншими доказами. Не встановлена дата та час передачі наркотичних засобів, так як він працював на роботі, де фіксувалась його присутність, час виходу на роботу, звітність та час завантаження роботи згідно з графіком. Не були допитані особи, показання яких мають істотне значення для справи, не витребувані документи, речові докази або інші документи, які мають істотне значення для справи, не взяті покази понятих по вилученню наркотичних засобів, а також не представлені в суд речові докази по відхиленню клопотання наданого ним та його адвокатом, не долучено до справи матеріали та довідки про проведення добровільної видачі рослин власником житла та земельної ділянки ОСОБА_11, які згідно з експертизою не є наркотичними засобами, а є дикоростучими рослинами, не допитано свідка по справі ОСОБА_12, покази якого спростовують його обвинувачення.
Зазначає, що місцевий суд не врахував всі обставини, що могли вплинути на висновки у справі, які виправдовують його як обвинуваченого та виключають відповідальність.
Вказує, що місцевим судом було відхилено всі клопотання його та адвоката по повному дослідженню матеріалів справи.
Звертає увагу суду на те, що обшук та виїмку речових доказів проведено без власника житлового будинку чи депутата сільської ради, а також без безпосередньої присутності понятих.
В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та постановити новий.
Вважає, що оскаржуваний вирок суду винесено без урахування дійсних обставин справи, а місцевий суд поверхово розглянув справу, дав неправильну оцінку здобутим доказам, а деякі докази взагалі проігнорував, в основу вироку поклав припущення, не взяв до уваги допущених органом досудового слідства під час розслідування справи ряд порушень норм кримінально-процесуального законодавства.
Зазначає, що як в ході досудового, так і в ході судового слідства він вину свою не визнав, про що вказував як під час досудового так і судового слідства.
Вважає, що однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства відбулась внаслідок не дослідження всіх обставин справи, що підлягають встановленню та доведенню, не встановлені обставини, що виключають провадження у справі, не встановлена роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду злочинної діяльності.
Звертає увагу суду на те, що його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ґрунтується лише на показах ОСОБА_6, матеріалах проведеного обшуку за місцем його тимчасового проживання в с.Севрюки Красилівського району, висновку експерта №193 від 23.02.2012 року.
Апелянт стверджує, що як вказував свідок ОСОБА_13, який був понятим під час вилучення 18.01.2012 року в ОСОБА_6 наркотичних засобів в готельному комплексі „Лелека", засуджений ОСОБА_6 ніякого імені не називав, а вказав, що якийсь товариш передав, а він зберігав наркотики для власного споживання.
Посилається на те, що вказаний протокол огляду слідчим складено з порушенням вимог ст.190 КПК України. Зазначає, що свідок ОСОБА_14, який був присутній під час вищевказаного огляду у судовому засіданні не опитувався. Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 вказували, що ОСОБА_6 не зазначав, де він взяв наркотичні засоби.
Під час досудового та судового слідства не встановлено чи перебував ОСОБА_6 на протязі грудня 2011 року в с.Севрюки Красилівського району не опитано сусідів, водія автобуса Теофіполь-Хмельницький, не витребувано роздруківки телефонних розмов з прив'язкою до базових станцій, та не проведено інших заходів, чим порушено вимоги ст.66 КПК України.
Крім того, працівниками міліції під час досудового слідства взагалі не проводились будь-які заходи з метою встановлення природи речовини рослинного походження, яка була вилучена під час вищевказаного обшуку, оскільки місця їх виявлення в підсобних приміщеннях були вільно доступними.
Також зазначає, що в порушення вимог ст.64 КПК України органом досудового слідства не проведена імунологічна експертиза на потожирові залишки, з метою встановлення чи брав він синтетичний мішок із вказаною речовиною в руки.
Стосовно засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирок не оскаржувався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та виступ в судових дебатах і останньому слові засудженого, а також його захисника на підтримку апеляції, прокурора, який просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає в силу наступних підстав.
Винність ОСОБА_7 у вчиненні незаконного зберігання з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах при наведених у вироку обставинах ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, засуджений ОСОБА_6 як на досудовому слідстві, так і в суді першої та апеляційної інстанцій послідовно та категорично вказав, що вилучені у нього працівниками міліції наркотичні засоби він придбав у ОСОБА_7 в середині грудня 2011 року, коли перебував у нього в селі Севрюки Красилівського району. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_7 дав останньому біля 6 стаканів канабісу, які ОСОБА_6 мав продати по 300 грн. за стакан, а гроші повернути ОСОБА_7
Факт перебування ОСОБА_6 за місцем свого фактичного проживання, в будинку АДРЕСА_1 в середині грудня 2011 року не заперечив і сам ОСОБА_7 При цьому вказав, що після того як ОСОБА_6 пішов, то він виявив кущі трави біля туалету, які, зі слів сусіда, зірвав останній. Дані кущі ОСОБА_7 зібрав та кинув до себе у сарай, які у послідуючому і вилучили працівники міліції.
Даними протоколу обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 в с.Севрюки Красилівського району, в ході якого було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 1053,4 г, що підтверджено висновком судово-хімічної експертизи №193 від 23.02.2012 року.
Для перевірки доводів апелянта про те, що при проведенні даної експертизи була порушена методика її проведення, зокрема, щодо часу затраченого на дослідження, а також щодо перевірки тверджень ОСОБА_7 про те, що вилучені у ОСОБА_6 наркотичні засоби не ідентичні тим, які були вилучені в с.Севрюки, в ході апеляційного розгляду була призначена додаткова експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.
Згідно з висновком №99 від 27.03.2013 року за наслідками експертного дослідження встановлено, що вилучені за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 та у ОСОБА_6 речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), які мають спільну групову та спільну родову належність, що об'єктивно підтверджує показання засудженого ОСОБА_6 про придбання вилучених у нього наркотичних засобів у ОСОБА_7
З огляду на викладене, висновки місцевого суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України є законними та обґрунтованими, а відтак посилання апелянта на те, що наркотичні засоби були вилучені у помешканні, яке йому не належить та він до них не причетний, так як їх йому підкинули є безпідставними та спростовуються матеріалами відеозапису проведення обшуку по місцю фактичного проживання засудженого, які були оглянуті в ході апеляційного розгляду справи.
Крім цього, колегія судів вважає вказані докази винуватості ОСОБА_7 належними і допустимими, зібраними в рамках порушеної відносно нього кримінальної справи у відповідності до визначеної процесуальним законом підслідності, тому посилання апелянта на процесуальні порушення при розслідуванні даної кримінальної справи на обґрунтованість та законність вироку місцевого суду не впливають.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_7, місцевий суд врахував, що засуджений в силу ст.89 КК України не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак вчинив тяжкий злочин, у вчиненому не розкаявся, в зв'язку з чим обґрунтовано визначив його у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, крім житла, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
В цілому, покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
За таких обставин підстав для виправдання засудженого та закриття кримінальної справи, колегія суддів не вбачає.
У зв'язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеяційного суду
Хмельницької області В.Ж. Вітюк