ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 5011-43/10508-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівБілошкап О.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року

у справі господарського суду№ 5011-43/10508-2012 міста Києва

за заявою дотовариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс" товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна"

про розпорядник майнавизнання банкрутом Константінов І.М.,

за участю представників:

ТОВ "Директ Фінанс" Бешлеги А.В.,

ПАТ "ВіЕйБі Банк" Мужика Л.І.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 серпня 2012 року за заявою ТОВ "Директ Фінанс" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Джеррад Україна" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 6 грудня 2012 року (суддя Пасько М.В.) визнано кредитором боржника ПАТ "Будшляхмаш" на суму 34 258 416, 82 грн., затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 150 766 817, 68 грн. тощо.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року (у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О.- головуючий, Верховця А.А., Разіної Т.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 6 грудня 2012 року в частині визнання ПАТ "Будшляхмаш" кредитором ТОВ "Джеррад Україна" в розмірі 34 258 416, 82 грн. скасовано, зменшено загальну суму кредиторських вимог на 34 258 416, 82 грн., в іншій частині ухвалу залишено без змін.

ПАТ "Будшляхмаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року скасувати, ухвалу господарського суду міста Києва від 6 грудня 2012 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 232, 233 ГК України, ст. 544 ЦК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 ст. 15 Закону визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 листопада 2012 року розпорядником майна боржника Константіновим І.М. подано на затвердження до місцевого господарського суду реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою попереднього засідання від 6 грудня 2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 150 766 817, 68 грн., зокрема, визнано кредитором боржника ТОВ "Джеррад Україна"- ПАТ "Будшляхмаш" в розмірі 34 258 416, 82 грн.

В обґрунтування ухвали щодо включення кредиторських вимог ПАТ "Будшляхмаш" у реєстр кредиторів суд першої інстанції послався на те, що вимоги в розмірі 34 257 343, 82 грн. підтверджуються кредитним договором № 116 від 29 червня 2006 року, договором іпотеки № 1809 від 30 червня 2006 року та рішенням господарського суду № 34/12.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і скасовуючи ухвалу в цій частині послався на те, що грошові вимоги ПАТ "Будшляхмаш" в розмірі 34 258 416, 82 грн. включенню до реєстру вимог кредиторів не підлягають.

Судом апеляційної інстанції при повторному розгляді справи встановлено, що 29 червня 2006 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Джеррад Україна" був укладений кредитний договір № 116.

30 червня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 116 від 29 червня 2006 року між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Будшляхмаш" укладено договір іпотеки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 1 лютого 2012 року у справі № 34/12, яке набрало законної сили 18 квітня 2012 року, встановлено, що у ТОВ "Джеррад Україна" перед ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виникла заборгованість у розмірі 56 099 249, 41 грн. і звернено стягнення на майно майнового поручителя ТОВ "Будшляхмаш".

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виникло право на реалізацію майна, яке належить ПАТ "Будшляхмаш".

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджуючись з висновком суду першої інстанції встановив, що ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" не скористався своїм правом і не реалізував його, відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 1 лютого 2012 року у справі № 34/12, тому предмет іпотеки не вибув із власності ПАТ "Будшляхмаш".

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що право на зворотну вимогу (регрес), передбачену ст. 11 Закону України "Про іпотеку" та ч. 1 ст. 544 ЦК України, не могло виникнути до виконання солідарного обов'язку ПАТ "Будшляхмаш", тобто до моменту реалізації предмету іпотеки в порядку визначеному рішенням господарського суду міста Києва від 1 лютого 2012 року у справі № 34/12.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної про те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення кредиторських вимог ПАТ "Будшляхмаш" до ТОВ "Джеррад Україна".

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом були встановлені фактичні обставини справи на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності. Доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків Київського апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для її скасування колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року у справі № 5011-43/10508-2012 залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

В. Поліщук