ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року Справа № 27/118б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівБілошкап О.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2013 року

у справі господарського суду№ 27/118б Донецької області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "РДС"

про ліквідаторвизнання банкрутом Войтенко О.М.,

за участю представників: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29 червня 2011 року (суддя Тарапата С.С.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгівельний дім "РДС" у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 29 червня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгівельний дім "РДС" в частині введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2013 року (у складі колегії суддів: Гези Т.Д. - головуючий, Кододової О.В., Мартюхіної Н.О.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на ухвалу господарського суду Донецької області від 29 червня 2011 року у справі № 27/118б припинено.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2013 року, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2013 року скасувати, справу направити для розгляду до Донецького апеляційного господарського суду.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема: ст. 64, ч. 10 ст. 106 ГПК України, ст. 129 конституції України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України передбачено випадки, коли окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, що прийняті у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Нормами Закону не передбачено право на оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо сторонами не оскаржуються заходи забезпечення згідно цієї ухвали, призначення розпорядника майна або інші положення, які впливають на майнові права заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" в апеляційному порядку оскаржило ухвалу суду, якою порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Однак оскарження такої ухвали чинним законодавством не передбачено, оскільки вона не визначає майнових прав та обов'язків сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство, а лише спрямована на забезпечення руху судового процесу.

Подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, виключає можливість його перегляду в апеляційному порядку та винесення за наслідками перегляду постанови.

При цьому, слід зазначити, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не відноситься до заходів забезпечення вимог кредиторів, визначених нормами ст. 12 Закону, оскільки застосування таких заходів потребує певних передумов (за заявою) та вирішується судом, виходячи з обставин справи.

В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство можуть бути вирішені питання щодо забезпечення вимог кредиторів, призначення розпорядника майна тощо. Тобто, порушуючи провадження у справі, суд може прийняти рішення, яке безпосередньо впливає на права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство. У цьому випадку така ухвала підлягає оскарженню, але лише у відповідній частині.

Як вбачається з ухвали господарського суду Донецької області від 29 червня 2011 року, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгівельний дім "РДС", розпорядник майна не призначався і заходи щодо забезпечення вимог кредиторів не вживались. Відтак, апеляційний господарський суд зробив висновок, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29 червня 2011 року не може бути оскаржена в апеляційному порядку, тому правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "РДС" на ухвалу господарського суду Донецької області від 29 червня 2011 року і підстав для скасування вказаної вище ухвали колегія суддів Вищого господарського суду не вбачає.

Частиною 1 ст. 106 ГПК України визначено перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень. Наслідки подання апеляційних скарг на інші ухвали місцевого господарського суду визначено частиною другою цієї статті. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі ст. 80 та ч.ч. 1, 2 ст. 106 ГПК України.

Оскільки положеннями ГПК України не передбачено оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкртство, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про припинення провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на ухвалу місцевого господарського, яка не підлягає оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2013 року є законною, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2013 року у справі № 27/118б залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

В. Поліщук