Справа №583/1324/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Ярошенко Тамара Олександрівна

Номер провадження 22-ц/788/1128/13 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.

Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Дубровної В. В.,

за участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3,

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2013 року про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про стягнення боргу та процентів за договором позики,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою суду від 09 квітня 2013 року заява позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволена.

Накладено арешт на все майно (житлові будинки, будівельні матеріали, транспортні засоби) в межах суми позову, на суму 1 069 772 грн. 20 коп., що належать відповідачу ОСОБА_3, яке може знаходитися за адресою АДРЕСА_1, або може знаходитися у інших осіб, та на грошові кошти, які можуть знаходитися на розрахункових рахунках в банківських установах, до вирішення справи судом.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та що судом були порушені норми процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається наступне.

09 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу та процентів за договором позики. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 вересня 2007 року він надав в борг відповідачу ОСОБА_3 50 000 доларів США, а 06 лютого 2008 року - 40 000 доларів США, про що відповідач написав відповідні розписки, в яких зобов'язувався повернути борг на першу вимогу позивача, але не пізніше 12 вересня 2008 року. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути йому борг, але відповідач борг не повернув.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу з урахування індексу інфляції 971 149, 50 грн. та 3% річних від простроченої суми - 98 622, 70 грн., а всього - 1 069 772, 20 грн., а також судові витрати по справі та 500 грн. за надання йому правової допомоги.

09 квітня 2012 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову по даній справі. ОСОБА_4 зазначав, що відповідач може приховати своє майно і такі його дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому постановленого у справі рішення.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.151 та чч.1, 3 ст. 152 ЦПК України 1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. 3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 1. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд першої інстанції забезпечив позов у спосіб, передбачений законом, який є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а саме :

суд наклав арешт на майно (житлові будинки, будівельні матеріали, транспортні засоби) відповідача, яке може знаходитися за адресою його місця проживання або може знаходитися у інших осіб, та на грошові кошти, які можуть знаходитися на розрахункових рахунках в банківських установах, але тільки в межах суми заявленого у справі позову - 1069772 грн. 20 коп., до вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Зокрема, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд повинен був з'ясувати, яке конкретне майно йому належить і чітко перерахувати майно, на яке накладено арешт.

Проте такі доводи не можна визнати обґрунтованими, так як вони не узгоджуються з вимогами ч.5 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Питання про визначення конкретного майна, на яке буде накладатись арешт на підставі ухвали суду, вирішується відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною і обгрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -