КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 5011-15/11247-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Сотнікова С.В.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову господарського суду м. Києва від 26.02.2013р.

у справі № 5011-15/11247-2012 (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній

«Земельний Капітал»

про визнання банкрутом

за участю представників:

від апелянта: не з»явились

від заявника: Михаленко Л.С. - дов. № 01/03/1 від 01.03.2013р.

від ліквідатора: Астрейко В.В. - дов. № 04.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. у справі № 5011-15/11247-2012 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" (01033, м. Київ, вул.Саксаганського,57, літ. "Б", код ЄДРПОУ 35725718). Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" - арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" (01033, м. Київ, вул.Саксаганського,57, літ. "Б", код ЄДРПОУ 35725718). Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №31 від 31.01.2013 року) та інше.

Не погоджуючись із згаданою постановою, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі № 5011-15/11247-2012 скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби було прийнято до провадження і розгляд справи № 5011-15/11247-2012 призначено на 22.05.2013р.

Через відділ документального забезпечення 13.05.2013р. представником заявника був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Встановлено, що в судове засідання 22.05.2013р. представник апелянта не з»явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник ліквідатора та заявника в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ліквідатора та заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

До Господарського суду м. Києва надійшло клопотання голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" про припинення процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал", визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором призначити арбітражного керуючого Давидюка Романа Миколайовича.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2013 р. відбулися збори кредиторів Ттовариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал", якими прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, а також призначення ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" арбітражного керуючого Давидюка Романа Миколайовича.

Судом встановлено, що станом на 19.02.2013 р. повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань не поступало, не надходило заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" чи припинення провадження у справі № 5011-15/11247-2012.

Виходячи з приписів ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) обов'язок скликання зборів кредиторів боржника, а також проведення аналізу його фінансової, господарської та інвестиційної діяльності покладено на розпорядника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів. .

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16 в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство).

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про припинення повно важень арбітражного керуючого (розпорядника майна) та про призначення нового арбітражного керуючого тощо.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 16 (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство)).

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. в редакції від 22.12.2011 р. встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

У судовому засіданні 26.02.2013 представник голови комітету кредиторів просив призначити ліквідатором по справі Давидюка Р.М..

Крім того, на адресу господарського суду м. Києва надійшла заяви арбітражних керуючих Гороховського А.В. та Кочин Н.В.,про призначення ліквідатором по справі №5011-15/11247-2012.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов"язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно пункту 3 вищевказаної статті Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Як зазначається у п.6.1.2 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Отже, відповідно до положень ст. 2, п.2 ст. 13 Закону про банкрутство, право надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна належить державному органу з питань банкрутства та кредиторам боржника (комітету кредиторів). При цьому, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури ліквідатора підприємства-банкрута є прерогативою господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про призначення ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Земельний Капітал" арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №31 від 31.01.2013 року).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану постанову, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову господарського суду м. Києва у справі № 5011-15/11247-2012 від 26.02.2012р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011-15/11247-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено: 24.05.2013р.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Верховець А.А.

Сотніков С.В.