№ справа:103/4628/12Головуючий суду першої інстанції:Кошелєв Василь Іванович

№ провадження:11/190/731/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯзєва С.О.

СуддівДорошенко Т.І., Куртлушаєва І.Д.

За участю прокурораАметової Д.С.

засудженогоОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 21 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Челябінськ РФ, громадянин РФ, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.194 КК України на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 у дохід держави судові втрати за провадження експертизи у розмірі 352,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 у рахунок відшкодування матеріальних збитків 12280 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, ОСОБА_6, 28.07.2012, приблизно о 10-30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи при собі ножі, лопату, пляшку з рідиною для розпалювання багаття, з метою умисного знищення та пошкодження чужого майна шляхом підпалу, прийшов до домоволодіння ОСОБА_8, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_7, та реалізуючи свій злочинний умисел, став наносити наявною у нього лопатою удари по дерев'яній калитці домоволодіння, тим самим пошкодив її та зламав на ній замок, після чого пройшов на територію домоволодіння, де у веранді житлового будинку лопатою вибив та пошкодив дві рами зі склом, потім вибив та знищив лопатою двері приміщення гаражу, після чого вибив двері теплиці та проник до приміщення, де розлив рідину для розпалювання багаття на 130 тюків сіна масою 20 кг кожен, що зберігалися у теплиці, потім навмисне підпалив рідину, від чого сталася пожежа у теплиці на території домоволодіння, від якої згоріли та були повністю знищені вхідні двері до теплиці та скло, яким була засклена теплиця на площі 36 мІ, а також вогнем були знищені 8 листів шиферу, що знаходилися на курнику, розташованому поруч з теплицею. Після вчиненого підпалу ОСОБА_6 з місця пригоди зник.

У результаті умисних дій ОСОБА_6 було знищено та пошкоджено: двері до приміщення гаражу вартістю 500 грн., дві дерев'яні рами на суму 3000 грн., 130 тюків сіна на суму 3900 грн., двері до теплиці вартістю 400 грн., 36мІ скла на суму 3680 грн., 8 листів шиферу на суму 500 грн., вхідна калитка, вартість витрат на відновлювальний ремонт якої склав 300 грн. Знищенням та пошкодженням майна ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 12280 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить обвинувальний вирок суду скасувати, а його виправдати.

Свої доводи мотивує однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Як вказує апелянт, його винність у вчиненні злочину, за який він засуджений, не доведена. Інкримінований йому злочин він не вчиняв, до домоволодіння ОСОБА_7 28.07.2012 року не підходив, слідів пожежі взагалі не бачив. В основу вироку покладенні показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які були сфальсифіковані органами досудового слідства та судом. У судовому засіданні ряд свідків змінили свої показання та спростували його причетність до знищення та пошкодження майна ОСОБА_7

Апелянт наполягає на тому, що під час його затримання, до нього була застосована фізична сила, в нього стріляли з табельної зброї та він отримав тілесні ушкодження, зокрема перелом пальця руки.

Крім того, поведінка головуючого під час розгляду справи у суді свідчить про упереджене ставлення до нього з боку судді.

Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав доводи апеляції та в останньому слові просив її задовольнити, прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок - без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове та судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України 1960 року.

Винність ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання та підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину колегія суддів виходить з наступного.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що 28.07.2012 року до 12-00 год. знаходився на озері, алкогольні напої не вживав, собаку не вбивав, сіно не підпалював, до домоволодіння ОСОБА_7 не підходив. Коли повертався з озера, приблизно о 12-00 год., був затриманий, при цьому звернув увагу на те, що сіно у домоволодінні ОСОБА_7 було на місці.

Разом з тим, ці показання засудженого повністю спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 ОСОБА_14, а також іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції у повному обсязі.

Так, відповідно до показань потерпілої ОСОБА_7, 28.07.2012 року вона повернулася додому приблизно о 11-00 год. Коли підійшла до домоволодіння, калитка була відкрита, біля будинку стояло багато людей. Зайшовши на подвір'я вона побачила, що горіла теплиця та сіно на сіннику, було розбите скло на вікнах. Сусід ОСОБА_10 їй повідомив, що до його домоволодіння заходив ОСОБА_6 з лопатою та ножами, потім пішов до неї на подвір'я, вибив калитку, почав бити скло, після чого всі помітили, що горить теплиця. Внаслідок пожежі згоріла теплиця, двері до неї та 130 тюків сіна, були пошкоджені двері до гаражу, дві віконні рами зі склом, а також шифер, яким був накритий курник.

Потерпіла ОСОБА_8 підтвердила, що 28.07.2012 року, приблизно о 12-00 год., їй подзвонила її матір ОСОБА_7 та повідомила, що на її подвір'ї горить теплиця із сіном. Коли вона приїхала, біля домоволодіння побачила багато людей, пожежну машину. Калитка, що вела на подвір'я, була порубана, у крові. ОСОБА_10 розповідав, що по калитці стукав лопатою ОСОБА_6.

За показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вони брали участь у гасінні пожежі в теплиці, що знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_7. Пізніш на місце пригоди також приїхали пожежні.

Такі показання потерпілих та свідків у повному обсязі узгоджуються з даними протоколу огляду місця пригоди, в ході якого було встановлено, що по АДРЕСА_1 двері до підсобного приміщення пошкоджені, скло розбите, у житловому будинку розбиті та пошкоджені віконні рами та скло, теплиця, яка знаходиться на території домоволодіння, знищена вогнем, сіно, що було у теплиці, згоріло. (а.с.5-7)

Відповідно до протоколу огляду місця пожежі та акту про пожежу загоряння у теплиці із сіном відбулося у результаті підпалу, внаслідок пожежі знищено сіно в кількості 130 тюків, скляна теплиця на площі 36 мІ, 20 аркушів шиферу. (а.с.10-16)

Винність ОСОБА_6 у вчиненні ним умисного знищення та пошкодження майна ОСОБА_7 шляхом підпалу за встановлених судом обставин підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10, згідно з якими 28.07.2012 року, близько 10-00 год. ранку, вона перебувала у себе на подвір'ї та почула, що хтось з боку вул. Биковського голосно стукає. Вона підійшла поближче, та побачила ОСОБА_6, який відходив від воріт, у нього в руках була лопата та ніж, за нею з двору вибігла собака, засуджений лопатою зарубав її. ОСОБА_6 був вдягнутий у червоні шорти, з оголеним торсом, поведінка його була неадекватною. ОСОБА_6 пішов та через деякий час вона почула дзвін розбитого скла, викликала міліцію, потім побачила дим.

Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що також почула стук розбитого скла. Виглянула на подвір'я та побачила чоловіка у червоних шортах, в руках якого була лопата. Він йшов по дорозі та говорив «палайте синім полум'ям». Через деякий час вона побачила дим.

Показання свідка ОСОБА_10 у повному обсязі узгоджуються з оголошеними у порядку ст.306 КПК України 1960 року показаннями свідка ОСОБА_9, згідно з якими 28.07.2012 року, приблизно о 10-30 год., він вийшов на крильце та почув голосний стук у сусідню калитку ОСОБА_7. Він побачив, що по калитці стукає лопатою ОСОБА_6, який був вдягнутий у червоні шорти, торс його був оголений, в руці він тримав ніж. Потім ОСОБА_6 відкрив калитку та пройшов на подвір'я ОСОБА_7. Почувши грюкіт розбитого скла, він підійшов до домоволодіння, ОСОБА_6 був на подвір'ї. Він покликав на допомогу свого батька. До них також підійшов ОСОБА_10, повідомив, що ОСОБА_6 вбив його собаку. Незабаром прийшла ОСОБА_7 та закричала, що в неї горить теплиця. (а.с.47)

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 підтвердив, що 28.07.2012 року знаходився на подвір'ї свого сина ОСОБА_14, почув стук та дзвін розбитого скла. Зі слів сина знає, що хтось проходив мимо та стукав у калитку сусіднього домоволодіння. Підійшовши до калитки він побачив на ній сліди від ударів металевим предметом, розбите вікно у гаражі, пошкоджені рами та скло на веранді, за сараєм йшло загорання.

На переконання колегії судів, показання потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_14 в деталях узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються даними письмових доказів наведених у вироку, а тому колегія суддів вважає їх достовірними, а посилання в апеляції засудженого на фальсифікацію обставин справи безпідставними.

Були перевірені в апеляційному порядку та не знайшли свого підтвердження доводи засудженого про застосування до нього під час його затримання недозволених методів з боку правоохоронних органів.

Як показав свідок ОСОБА_16 28.07.2012 року він побачив дим на вул. Биковського та пожежну машину, ОСОБА_7 повідомила, що її сусід ОСОБА_6 вчинив підпал на її подвір'ї. Зі слів потерпілої він знав, що ОСОБА_6 був одягнутий у червоні шорти. Він проїхав по вулицях села. На вул. Терешкової він зустрів ОСОБА_6, який поводився грубо. Він звернувся за допомогою до ОСОБА_13 та ОСОБА_12. В цей час на вул. Терешкової під'їхав другий дільничний ОСОБА_17. ОСОБА_6 став висловлюватися нецензурною лайкою. За шортами засудженого позаду були три ножі. ОСОБА_17 став вимагати від ОСОБА_6, щоб той зупинився, але засуджений дістав один з ножів та пішов до ОСОБА_17. ОСОБА_17 вистрелив з ??пневматичного пістолета кілька пострілів вгору, вимагаючи щоб ОСОБА_6 викинув ніж. Під'їхали ОСОБА_13 та ОСОБА_12. ОСОБА_13 долонею вдарив ОСОБА_6, а ОСОБА_12 забрав у нього ножі, після чого ОСОБА_6 затримали. Іншого насилля до ОСОБА_6 вони не застосовували.

Ці показання свідка ОСОБА_16 щодо обставин, за яких відбулося затримання ОСОБА_6, підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які показали, що допомагали дільничному інспектору ОСОБА_16 на його прохання затримати ОСОБА_6, що поводив себе дуже агресивно, погрожував ножами та висловлювався нецензурною лайкою. Піч час затримання ОСОБА_12 вилучив у засудженого три ножі.

Згідно з протоколом добровільної видачі свідок ОСОБА_12 видав три ножі, які були ним вилучені в ОСОБА_6 під час затримання останнього. (а.с.22)

Відповідно до ст.ст. 12,13 Закону України «Про міліцію», застосування фізичного впливу для припинення правопорушення при затриманні осіб, які його вчинили, відповідає положенням цього закону, а тому, враховуючи поведінку ОСОБА_6, немає підстав вважати неправомірними дії працівників міліції при затриманні засудженого.

Крім того, ні засудженим, ні його захисником до розгляду справи в суді першої інстанції дії працівників міліції не оскаржувалися та протягом всього розгляду справи жодних скарг на дії правоохоронних органів від ОСОБА_6 та його захисника не надходило.

Таким чином, на переконання колегії судів, доводи засудженого ОСОБА_6 про недоведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту та односторонність досудового і судового слідства спростовуються зібраними по справі, належно оціненими судом і наведеними ним у вироку доказами в їх сукупності. При цьому колегією суддів не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону під час збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності, тому твердження засудженого про фабрикацію справи є необґрунтованими.

Жодних обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та упередженості судді, матеріали справи не містять та колегією судів не встановлено.

З урахуванням усього зазначеного, суд першої інстанції, дослідивши всі здобуті у ході досудового слідства докази по справі, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_6 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинений засудженим злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно з даними про особу, ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується негативно, не працевлаштований, раніше не судимий.

Обставин, які пом'якшують покарання засудженого, судом першої інстанції не встановлено.

В якості обставини, що обтяжує покарання засудженого ОСОБА_6, суд обґрунтовано визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи. (а.с.30)

З урахуванням конкретних обставин справи, суспільної небезпеки вчиненого, даних щодо особи засудженого, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням у межах санкції статті, за якою він визнаний винним, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів та відповідає вимогам ст.65 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що безумовно тягнуть скасування вироку, у справі не встановлено.

За таких обставин, апеляція засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись п.15 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 365-366 КПК України 1960 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 21 грудня 2012 року у відношенні ОСОБА_6 - залишити без змін.

Судді

Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Куртлушаєв І.Д.