Справа № 2-432/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
“9” червня 2008 року смт.Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді Короїд Ю.М.
при секретарі Коваленко Н.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ „Данівське” про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди звернулась ОСОБА_1до ТОВ „Данівське”, управління пенсійного фонду України в Козелецькому районі.
Ухвалою суду від 16 квітня 2008 року до участі у справі за клопотанням позивача залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 15 травня 2008 року в частині позовних вимог до управління Пенсійного фонду України провадження у справі закрито у зв”язку з відмовою від позову позивача в цій частині.
Ухвалою суду від 9 червня 2008 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провадження у справі закрито у зв”язку з відмовою від позову позивача в цій частині.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що в березні 2005 року вона була звільнена з роботи в ТОВ „Данівське” у зв”язку з виходом на пенсію. Проте, керівництвом товариства в квітні 2005 року до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі направлене подання про призначення пенсії де зазначено, що позивач працює. Внаслідок цього на протязі двох років їй призначалась та виплачувалась пенсія в меншому розмірі.
Представник позивача ОСОБА_4. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що останній раз позивачка виходила на роботу в березні 2005 року, однак в трудову книжку внесені завідомо неправдиві відомості про те, що позивачка звільнена з роботи 10 квітня 2005 року. Також неправдиві дані внесені до заяви про призначення пенсії та до подання.
Представник відповідача Єрмолко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно облікових документів та розрахунково-платіжних відомостей позивачка виходила в квітні 2005 року на роботу та отримувала заробітну плату.
ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснила, що вона заповнювала заяву про призначення пенсії, однак підписувала заяву позивачка. Також позивачка була ознайомлення з поданням.
ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що позивачка в квітні 2005 року два дні працювала в товаристві, про що свідчить табель виходу на роботу. Ніяких підроблень вона не вчиняла.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що позивачка в березні 2005 року працювала в колгоспі ім.. Леніна три дні в зерноскладі, а в квітні 2005 року взагалі не виходила на роботу.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона в березні-квітні 2005 року працювала обліковцем в колгоспі. Згідно документів які їй були надані позивачка в квітні 2005 року два дні працювала.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона вносила записи до трудової книжки позивачки про звільнення її з роботи 10 квітня 2005 року. Вказаний запис вона зробила помилково зі слів секретаря підприємства.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що позивачка працювала на фермі 23 та 24 березня 2005 року.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1. працювала разом з ними 22-24 березня 2005 року, а потім пішла на лікарняний і в квітні 2005 року на роботу не виходила.
В судовому засіданні встановлені наступні факти і цивільно-правові відносини.
Рішенням правління колективного підприємства ім. Леніна від 19 серпня 1998 №5 року ОСОБА_1 прийнята на роботу дояркою.
Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1відпрацювала в березні 2005 року один день, а в квітня 2005 року відпрацювала 2 дні.
Згідно табелю обліку використання робочого часу за місяць 2005 року ОСОБА_1. відпрацювала 6 годин 22 березня 2005 року та по 7 годин 11 і 12 квітня 2005 року.
Відповідно до журналу реєстрації заяв колективного підприємства ім. Леніна в 2005 році ОСОБА_1. із заявою про звільнення не зверталась.
Рішенням правління колективного підприємства ім. Леніна від 2 серпня 2005 №6 року ОСОБА_1звільнена з роботи за станом здоров”я на підставі ст..40 п.2 КЗпП.
Згідно довідки медично-соціальної експертизи ОСОБА_1 10 березня 2005 року встановлена третя група інвалідності.
12 квітня 2005 року ОСОБА_1. подала заяву про призначення пенсії по інвалідності, в заяві зазначено, що вона працює в колгоспі ім..Леніна.
Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1. звільнена з роботи і колективному підприємстві ім..Леніна за власним бажанням 10 квітня 2005 року згідно протоколу №4.
12 квітня 2005 року до управління Пенсійного фонду в Козелецькому районі колективним підприємством ім..Леніна направлене подання про призначення пенсії в якому зазначено, що ОСОБА_1. продовжує працювати.
13 квітня 2007 року ОСОБА_1. подала заяву до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі про перерахунок пенсії по інвалідності.
Згідно довідок управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі ОСОБА_1перебуває на обліку в управління та одержує пенсію як інвалід 3 групи з 10 березня 2005 року по 12 квітня 2007 року в сумі 284, 69 грн., а з 13 квітня 2007 року в сумі 446, 46 грн.
За заявою ОСОБА_1. прокуратурою Козелецького району проведено перевірку за фактом службового підроблення з боку посадових осіб ТОВ „Данівське”, за наслідками якої 19 липня 2007 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до ТОВ „Данівське” про відшкодування шкоди.
Відповідно до ст..46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ст..7 Закону України „Про пенсійне забезпечення” звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
В ході судового засідання достовірно встановлено, що позивачці в 2005 році встановлена інвалідність, а тому вона отримала право на пенсію по інвалідності незалежно від припинення роботи на підприємстві.
Відповідно до ст. 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.
Згідно п. 28 діючого на момент виникнення права на пенсію Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 224/30 від 30.04.2002 року на підставі всіх поданих документів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи посадова особа оформляє подання про призначення пенсії.
Відповідно до п. 31 вказаного Порядку та п.37 нині діючого Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України N 22-1 від 25.11.2005 року орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніш призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Як встановлено в судовому засіданні позивачкою 12 квітня 2005 року подано заяву про призначення пенсії за місцем роботи як працюючою на колективному підприємстві ім..Леніна. При цьому позивачка не заперечує, що вказану заяву підписала власноручно.
Заяву про перерахунок пенсії позивачкою подано тільки 13 квітня 2007 року. Будь-яких доказів того, що заява про перерахунок пенсії не надходила раніше з вини відповідача в судовому засіданні не здобуто.
Крім того, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП за станом здоров”я на підставі рішення правління колективного підприємства ім..Леніна від 2 серпня 2005 року (протокол №6), яке є єдиною підставою для припинення трудових відносин.
Вказане рішення, яке є документом, що підтверджує припинення трудових відносин з працівником не скасовувалось і в судовому засіданні не оспорювалось, а відповідно до ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених вимог.
Таким чином, ОСОБА_1 на момент направлення подання про призначення пенсії перебувала в трудових відносинах з колективним підприємством ім..Леніна.
Після звільнення її з роботи перерахунок пенсії не був проведений з вини позивачки, оскільки остання до 13 квітня 2007 року не зверталась із відповідною заявою до органів Пенсійного фонду України.
За таких умов, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди, пов”язаної з недоотриманням позивачкою пенсії.
Крім того, прокуратурою Козелецького району за заявою позивачки проводилась перевірка внесення неправдивих відомостей до заяви про призначення пенсії, подання та трудової книжки. За наслідками перевірки, 19 липня 2007 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Вказана постанова не скасована і не оскаржується.
Керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» п.п. 28, 31 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 224/30 від 30.04.2002 року, п.37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України N 22-1 від 25.11.2005 року ст.ст. 60, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1до ТОВ „Данівське” про відшкодування шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -підпис-
ВІРНО: Рішення не набрало законної сили
Суддя Козелецького райсуду Ю.М.Короїд
- Номер: 6/696/20/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-432/08
- Суд: Кам'янський районний суд Черкаської області
- Суддя: Короїд Ю.М.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.09.2017
- Дата етапу: 11.09.2017