Справа № 2-562/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2 червня 2008 року             Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

                                                 головуючого         судді            Короїд Ю.М.,

                                                 при секретарі                               Коваленко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Стависької   сільської ради, управління земельних ресурсів у Козелецькому районі, третя особа Козелецька державна нотаріальна контора, про визнання незаконним рішення сільської ради, недійсним державного акту  на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

            до суду із позовною заявою про визнання незаконним рішення Стависької сільської ради, недійсним державного акту  на право приватної власності на землю звернулась ОСОБА_1 до Стависької сільської ради, Козелецького районного відділу земельних ресурсів, третя особа Козелецька державна нотаріальна контора.

            Ухвалою Козелецького районного суду від 11 квітня 2008 року до участі у справі залучено належного відповідача управління земельних ресурсів у Козелецькому районі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просить суд визнати державний акт на право приватної власності на землю виданий позивачці недійсним, а рішення Стависької сільської ради про надання у власність позивачці цієї земельної ділянки незаконним. При цьому представник позивача пояснила, що на момент винесення рішення воно було законне, однак оскільки земельна ділянка була надана для ведення особистого підсобного господарства, то зараз позивачка не може продати цю земельну ділянку.

Стависький сільський голова в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що в 1996 році рішенням Стависької сільської ради позивачці надана земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства відповідно до вимог Земельного кодексу України. В поточному році позивачка звернулась до сільської ради із заявою про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки і сільською радою про зміну її цільового призначення.

Представник управління земельних ресурсів у Козелецькому районі позовні вимоги не визнав та пояснив, що в 1996 році сільською радою прийнято рішення про надання у власність позивачці земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України, який діяв на той час. На теперішній час позивачка має право тільки змінити цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду цивільної справи. При цьому, ним до суду подана заява про розгляд цивільної справи у відсутності представника відповідача.

При судовому розгляді цивільної справи встановлені такі факти та відповідні правові відносини.

На підставі рішення 8 сесії 22 скликання Стависької сільської ради від 9 квітня 1996 року ОСОБА_1передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 36 га, розташовану в АДРЕСА_1  для ведення особистого підсобного господарства.

25 серпня 2000 року ОСОБА_1видано державний акт серії І-ЧН №023148 на право приватної власності на вказану земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на  землю за №80.

Згідно висновку експерта вартість вказаної земельної ділянки складає 18758, 78 грн.

За заявою ОСОБА_1. Ставиською сільською радою прийняте рішення 19 лютого 2008 року про зміну цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_1. яким надано дозвіл позивачці змінити цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства та розробити проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0.11 га.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до Стависької   сільської ради, управління земельних ресурсів у Козелецькому районі, третя особа Козелецька державна нотаріальна контора, про визнання незаконним рішення сільської акти, недійсним державного акту  на право приватної власності на земельну ділянку.

Враховуючи, що рішення про надання у власність спірної земельної ділянки позивачці було прийняте в 1996 році, а державний акт на право власності на землю видано в 2000 році суд вважає за необхідне застосувати для вирішення спору положення Земельного кодексу України, який діяв на час укладення договору.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.6 Земельного кодексу України, який діяв до 1 січня 2002 року громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Згідно ст.56 вказаного Земельного кодексу України для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Таким чином, Стависької сільською радою прийняте рішення 9 квітня 1996 року про надання позивачці ОСОБА_1. земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства у межах наданих їй повноважень, та в розмірах, передбачених законодавством. Право власності позивачки на вказану земельну ділянку підтверджується відповідним державним актом.

Суду не надано доказів того, що вказане рішення було прийнято помилково, а тому є незаконним. Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснила, що на момент прийняття рішення воно відповідало вимогам закону. Однак на сьогоднішній час позивачка не може продати належну їй земельну ділянку через її цільове призначення.

Також, в судовому засіданні представник позивача пояснила, що позовні вимоги заявлені з тієї причини, що для зміни цільове призначення землі потрібен значний проміжок часу та великі фінансові витрати.

Посилання позивачки в позовні заяві на те, що спірне рішення було прийняте з порушенням ст..121 Земельного кодексу України в редакції 2002 року є необґрунтованим, оскільки на той час діяв Земельний кодекс України в редакції 1990 року і рішення приймалось на підставі цього нормативного акту.

Згідно ст..20 нині діючого Земельного кодексу України в редакції 2002 року віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №502.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання незаконним рішення 8 сесії 22 скликання Стависької сільської ради від 9 квітня 1996 року про надання в приватну власність ОСОБА_1. земельної ділянки площею 0, 36 га для ведення особистого підсобного господарства, а також визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі цього рішення. Право власності на вказану земельну ділянку позивачки підтверджено державним актом і не оспорюється відповідачами.

Крім того, рішенням Стависької сільської ради від 19 лютого 2008 року надано дозвіл на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки та розробку відповідного проекту відведення земельної ділянки. Вказане рішення прийняте на підставі заяви позивачки.

            Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.2,6, 56 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), ст..20 Земельного кодексу України (в редакції 2002 року), ст.ст. 11, 60, 79, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 256, 257, 259, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Стависької сільської ради, управління земельних ресурсів у Козелецькому районі, третя особа Козелецька державна нотаріальна контора, про визнання незаконним рішення сільської ради, недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: