ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.06р.

Справа № 3/280-06(П9/1611-06)

За позовом  Дочірнього підприємства "Газ - тепло", м. Київ 

до  Дочірнього підприємства "Дніпротеплоенерго" "Широкетеплоенерго", смт. Широке, Дніпропетровська обл. 

про стягнення 200 868 грн.35 коп.

                                                                                       Суддя Юзіков С. Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача –Желтовська І.В., головний фахівець відділу претензійно-позовної роботи та виконавчого провадження, дов № 06/82 від 31.05.2006р.

відповідача –не з’явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 200 868,35 грн.

          Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

          14.09.2006р. від Позивача надійшла заява про відмову від позову, мотивована погашенням боргу Відповідачем.  У судовому засіданні представник Позивача пояснила, що вказану суму Відповідач перерахував Позивачеві у першому півріччі 2006р.

          Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2004р. Сторонами укладено договір комісії №12/04-506 (далі Договір), відповідно до п. 2.1 якого Комітент (Позивач) доручив, а Комісіонер (Відповідач) зобов’язався здійснювати діяльність з продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та, укласти від свого імені, але за рахунок Комітента (Позивача) та відповідно до вказівок останнього Угоди зі Споживачами.

Відповідно до п. 4.1 –4.3 Договору Позивач зобов’язався передати, а Відповідач –прийняти обумовлений в акті приймання-передачі обсяг теплової енергії, а також укласти від свого імені Угоди з третіми особами на постачання теплової енергії.

Згідно з п. 4.8 Договору Відповідач приймає на себе поруку (делькредере) перед Позивачем за виконання споживачами зобов’язань за Угодами. Сторони домовились, що забезпеченням поруки є сума винагороди Відповідачеві  згідно з п. 5.2 Договору, що становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах Договору Теплової енергії, додаткова комісійна винагорода (за умови делькредере) становить 0,1%  від вартості фактично реалізованої теплової енергії, всього комісійна винагорода фактично становить 0,2% від вартості  реалізованої теплової енергії.

Наприкінці розрахункового місяця  Відповідач подає на затвердження Позивачеві звіт комісіонера, в якому зазначається розмір заборгованості споживачів теплової енергії та розмір заборгованості Відповідача за делькредере.

За останнім затвердженим звітом комісіонера №10 З/506 від 31.10.2005р. заборгованість Відповідача становила 200 868,35 грн.

05.01.2006р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою погасити заборгованість, яка Відповідачем залишена без відповіді.

14.09.2006р. від Позивача надійшла заява про відмову від позову, мотивована погашенням боргу Відповідачем.  Однак суд не приймає відмову Позивача від позову, оскільки Відповідачем борг сплачено у першому півріччі 2006р., а Позивач звернувся з позовною заявою 27.07.2006р.

За таких обставин, з урахуванням того, що Відповідачем заборгованість погашена у повному обсязі до звернення Позивачу з позовною заявою, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

          Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати  слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Судові витрати покласти на Позивача.

Суддя                                                                                                                С.Г. Юзіков           

Рішення підписане 30.11.2006р.