Головуючий суду 1 інстанції - Дьоміна О.П.

Доповідач - Коротких О.Г.

Справа № 2-833/2012

Провадження № 22ц/782/1541/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого : Коротких О.Г.

суддів: Дмитрієвої Л.Д., Масенко Д.Є.,

при секретарі :Тищенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12.03.2013року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ВДВС Станично-Луганського РУЮ Луганської області, ОСОБА_4 про стягнення неустойки за несплату аліментів,

Встановила:

У листопаді 2012року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3. про стягнення неустойки за несплату аліментів на утримання дитини за період з 01.06.201року по день розрахунку заборгованості 30.10.2012року, тобто за 852дні, в сумі 20 144грн. Позивач уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути неустойку також за період з 17.02.2011р. по день звернення до суду з позовом 26.11.2012р. в сумі 21224,80грн. ОСОБА_2 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач є батьком її дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11.09.1995р. з ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на її користь на утримання дочки у розмірі 1/4ч. від заробітку /доходу/ до повноліття дитини. Згідно довідки-розрахунку від 12.11.2012року, наданої ВДВС Станично-Луганського РУЮ Луганської області, ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів станом на 11.10.2007року в сумі 3440,02грн. Вироком Жовтневого райсуду м. Луганська ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України.

Рішенням суду від 12.03.2013року позов задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_3 неустойку за несплату аліментів на користь позивачки в сумі 500грн., решта вимог залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду з приводу неправильного застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, неналежної оцінки наданих доказів та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.213,ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені судовому засіданні .Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України- під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суд першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11.09.1995р. з ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки у розмірі 1/4ч. від заробітку /доходу/ до повноліття дитини. Згідно довідки -розрахунку від 12.11.2012року, наданої ВДВС Станично-Луганського РУЮ Луганської області, ОСОБА_3 мав заборгованість по сплаті аліментів станом на 11.10.2007року в сумі 3440,02грн. Вироком Жовтневого райсуду м. Луганська ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, і призначене покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки. На підставі ст.71 КК України до вказаного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком Жовтневого райсуду м.Луганська від 27.02.2006року за ч.1ст.164 КК України у вигляді шести місяців обмеження волі і остаточно призначено покарання у вигляді двох років шести місяців обмеження волі. Таким чином, суд першої інстанції правильно послався на ч.4ст.61 ЦПК України, яка зазначає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне порушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_2 позовних вимог відповідно до ст.196 СК України, яка передбачає, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Посилання апелянта на те, що суд неправильно зробив розрахунок неустойки за несплату аліментів, заслуговують на увагу, оскільки, дійсно, суд не порахував пеню за кожний день прострочки, як того вимагає закон. Судова колегія вважає, що сума неустойки за період з червня 2010р. по грудень 2010р. складає 3290,95грн., а саме: червень-823,90грн.; липень-677,40грн.; серпень-511,55грн.; вересень-469,70грн.; жовтень-354,20грн.; листопад-234,85Грн.; грудень-119,35грн. Враховуючи, що відповідно до ч.2ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, судова колегія вважає необхідним з урахуванням стану здоров»я відповідача, який є інвалідом другої групи, розміру його пенсії, яка складає 1030,74грн., зменшити розмір неустойки за несплату аліментів до 1000грн.

Судова колегія вважає, що в іншій частині рішення є обґрунтованим, оскільки суд надав правильну оцінку доказам по справі, а також врахував обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст..309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тому рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. 209, 303,304,307, 309, 316, 319 ЦПК України, судова палата, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну ОСОБА_2 скаргу задовольнити частково.

Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12.03.2013року змінити, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 неустойки від суми несплачених аліментів в сумі 500грн., ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку від суми несплачених аліментів в сумі 100грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді