Судове рішення #29996924

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Справа № 43/5005/8902/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Данилової М.В.

за участю представників сторін:

позивачаШляєв І.В.дов. від 01.01.2013 року Тананайська Ю.В. дов. від 01.01.2013 року

відповідачаГоворов І.В. дов. від 13.05.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан"

на постановувід 20.02.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 43/5005/8902/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан"

проврегулювання розбіжностей до договору


ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" про врегулювання розбіжностей до договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 року (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково.

Пункти 4,8,9 Договору від ПР/М-12-4/8-НЮдч від 13.08.2012 року про подачу та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторсан" по станції Комишова Бухта Придніпровської залізниці", викладено в редакції ДП "Придніпровська залізниця", а саме: пункт 4: "Вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається черговим по станції Комишова Бухта диспетчеру бази по телефону 92-30-85 не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагонів з обов'язковою реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2". Пункт 8: "Приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на місцях навантаження, вивантаження користувача". Пункт 9: "Загальна середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по вивантаженню: мазут (М-100) - 160 цс (колії №№1,2,3,4); світлі нафтопродукти, газойль - 58 цс (колія №2), світлі-нафтопродукти, нафта -96 цс (колія №3)". Пункт 13 Договору від ПР/М-12-4/8-НЮдч від 13.08.2012 року викладено в редакції ТОВ "Югторсан" частково, а саме: "Користувач сплачує залізниці плату: - за подачу, забирання вагонів по ставкам таблиць №1 та №2 Тарифного керівництва №1"; за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) та іншими нормативними актами; за користування вагонами, які затримані з вини користувача на станції Комишова Бухта та на підходах до неї згідно Правил користування вагонами і контейнерами за ставками у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1). Користувач звільняється від плати за користування вагонами, якщо затримка вагонів виникла через неможливість приймати вагони при наявності швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, яки й затрудняє видимість в межах фронту робіт та при яких забороняється виконання роботи на висоті згідно з п.1.16 "Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті; за маневрову роботу - згідно з Тарифним керівництвом №1; за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів; Одержувач звільняється від плати (збору) за зберігання вантажів у вагонах якщо затримка вагонів виникла через неможливість приймати вагони при наявності швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, яки й затрудняє видимість в межах фронту робіт та при яких забороняється виконання роботи на висоті згідно з п.1.16 "Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті; інші збори і плати за маневрову роботу, додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Користувача - згідно з діючими нормативно-правовими актами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці (ЄТехПД) з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму 536,50 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

За апеляційними скаргами Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року (головуючий суддя Широбокова Л.П., судді Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 року скасовано частково в частині відмови в позовних вимогах, позовні вимоги задоволено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 01.03.2013 року, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про викладення пунктів 4, 8, 9, 13 проекту договору в редакції позивача відмовити.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням приписів статті 179 Господарського кодексу України, Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, а також Правил користування вагонами і контейнерами.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" залишити без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи між сторонами виник переддоговірний спір при укладанні договору від 13.08.2012 року № ПР/М-12-4/8-НЮдч про подачу та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторсан" по станції Комишова Бухта Придніпровської залізниці, який в силу закону є обов'язковим до укладення сторонами, а, отже, розбіжності, що виникли при укладанні цього договору підлягають вирішенню в судовому порядку (статті 179, 180, 307 Господарського кодексу України, стаття 908 Цивільного кодексу України).

Сторонами не узгоджено розбіжності по пунктах 4, 8, 9, 13 договору, які залізниця просить прийняти в її редакції, проти чого заперечує відповідач (за договором - користувач).

Загальні правові положення щодо експлуатаційної роботи на залізничних під'їзних коліях, взаємовідносини залізниць і власників колій визначені у статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт", у розділі 4 Статуту залізниць України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, "Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій", які затверджені наказом Мінтрансу від 21.11.2000 року № 644 та укладеними на їх основі договорами.

Згідно з п. 2.1. Правил, договори про експлуатацію під'їзних колій або договори про подачу та забирання вагонів розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів. Сторонами ЄТП не затверджувався.

Спірний пункт 4 договору від 13.08.2012 №ПР/М-12-4/8-НЮдч залізницею запропоновано в наступній редакції: "Вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається черговим по станції Комишова Бухта диспетчеру бази по телефону 92-30-85 не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагонів з обов'язковою реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2".

Чинним законодавством на залізницю покладений обов'язок з доставки ввіреного їй вантажу на станцію призначення на адресу зазначеного у накладній одержувача в установлені законодавством терміни. Про час подачі вагонів під завантаження, вивантаження засобами відправника, одержувача начальник станції зобов'язаний повідомити їх не пізніше ніж за 2 години до подачі (стаття 307 Господарського кодексу України, статті 34, 41 Статуту).

Відтак, суди дійшли висновку, що запропонована залізницею редакція п. 4 договору відповідає чинному законодавству, в той час, як запропонована відповідачем редакція п. 4 договору не містять вирази "своєчасна подача", "попередня заявка Користувача", "добовий план роботи Користувача", які не є передбаченими діючими нормами поняттями, а їх тлумачення не враховує технологію роботи станції примикання, не узгоджується з вимогами Статуту залізниць України та Правил, які регулюють порядок і умови перевезення вантажів та експлуатацію під'їзних колій.

З аналогічних підстав судами не прийнята редакція п. 8 договору відповідача, який просив редакцію позивача "Приймання вагонів при забиранні їх Залізницею здійснюється на місцях навантаження, вивантаження користувача" доповнити наступним: «Час, необхідний станції Комишова Бухта на подачу і забирання вагонів на під'їзну колію користувача складає 174 хвилини (70 хв. - подача, 104 хв. - забирання). Кількість вагонів, що надходять на адресу користувача і які станція Комишова Бухта може одночасно прийняти, складає 178 вагонів".

Судами встановлено, що в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на лист начальника станції Комишова Бухта № 485 від 04.09.2012 року.

До вищевказаного листа начальника станції від 04.09.2012 року, який міститься в матеріалах справи, доданий графік виконання операцій з вагонами, які прибули за адресою під'їзної колії, на який посилається відповідач, при цьому не вказано з яких складових визначено час - 174 хв. час на подачу та прибирання вагонів, відповідачем у договорі пропонується 70 хвилин віднести на подачу вагонів, 104 хвилини на забирання вагонів. Вказаний графік складається з окремих складових операцій на загальний час 564 хв. (у часі - 38 хв., 5 хв., 20 хв., тощо) та не містить конкретної операції на подавання або забирання вагонів.

Крім того, даний пункт в редакції відповідача не містить конкретизованих умов, зокрема, згідно з яким документом та яким чином здійснювати облік часу виконання окремих операцій, пов'язаних з подаванням чи забиранням вагонів на під'їзну колію ТОВ "Югторсан", ким повинен здійснюватись такий облік часу, якщо працівники підприємства відсутні на коліях станції та передача вагонів проводиться згідно з пунктом 5 договору на місцях навантаження і вивантаження Користувача, яким чином визначено вказаний ним час, та чи він відповідає фактичним обставинам.

Спірний пункт 9 договору в редакції залізниці викладено наступним чином: "Загальна середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по вивантаженню: мазут (М-100) - 160 цс (колії №№1,2,3,4); світлі нафтопродукти, газойль - 58 цс (колія №2); світлі-нафтопродукти, нафта - 96 цс (колія №3)".

Відповідач просив доповнити його наступним: «Загальна середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по вивантаженню дотримується за умови дотримання станцією часу на подачу та забирання вагонів на під'їзну колію користувача, позначеного в пункті 8 договору".

Судами встановлено, що обсяг середньодобової переробної спроможності вантажних фронтів по вивантаженню, погоджений сторонами, не залежить від часу на подавання чи забирання вагонів, а формула 1.4. пункту 1.2.3 додатку 6 до п. 6.1.Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, на яку посилається відповідач, містить час, необхідний на перестановку вагонів на вантажному фронті підприємства, а поняття подача і забирання вагонів та перестановка вагонів на вантажному фронті не є тотожними, отже, є безпідставним застосування цієї формули.

Оскільки, пункт 9 Договору безпосередньо пов'язаний з пунктом 8 Договору, який прийнятий судом в редакції Позивача, то п. 9 також правомірно прийнято судами в редакції залізниці.

Питання відповідальності залізниці за порушення своїх зобов'язань, зокрема, несвоєчасної подачі/забирання вагонів на під'їзну колію, на що посилається відповідач, врегульовані Статутом залізниць, іншими нормативно-правовими актами в цій сфері, та наявність таких порушень не є підставою для внесення в договір умов, що не передбачені чинним законодавством.

Щодо п. 13 договору, який суд першої інстанції частково прийняв в редакції відповідача, апеляційний суд помилково скасував рішення в цій частині пославшись на те, що "Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті" затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 року № 62, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.06.2007 року за № 573/13840 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки залізничним законодавством в повній мірі врегульовано підстави та порядок звільнення вантажоодержувача від плати за користування вагонами та інших платежів, зокрема, статтею 121 Статуту залізниць України.

Згідно пункту 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 1.16 вказаних Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті передбачено, що не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35° C або нижче мінус 20° C. Невідкладні роботи на висоті в більш складних погодних умовах (при інших температурах тощо) виконуються за рішенням роботодавця. При цьому в ПВР слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.

Ці правила є чинними і обов'язковими для суб'єктів господарювання, які організують або виконують роботи на висоті. Згідно статті 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством, а відтак рішення господарського суду першої інстанції про врахування вимог п. 1.16 вказаних Правил у п. 13 договору є цілком законними та обгрунтованими.

За таких обставин, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:


Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 43/5005/8902/2012 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 року у справі № 43/5005/8902/2012 залишити в силі.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" задовольнити частково.


Головуючий суддя Т. Дроботова


С у д д і Н. Волковицька


М. Данилова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація