Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції Перетятько О.Ю.

Доповідач Ларіна Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Зінов'євої А.Г.

суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 березня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначене заочне рішення оскаржила ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просила рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд посилається на те, що за умовами розписки позивачі надали відповідачу аванс в рахунок майбутніх платежів за договором купівлі-продажу квартири, з тексту рішення вбачається, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог тільки з тих підстав, що позивачі зробили невірне посилання на норми матеріального права.

Також зазначає, що виходячи з діючого законодавства та судової практики, для передання авансу чи завдатку позивачі з відповідачем повинні були укласти попередній договір з обов'язковим його нотаріальним посвідченням, чого зроблено не було. Відповідно до п. 10 Постанови Верховного суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Враховуючи викладене, позивачі не мають правових підстав для стягнення з відповідача авансу з застосуванням реституції як способу захисту порушеного цивільного права, тому вони і посилалися у позовній заяві на ст. 1049 ЦК України.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - в судовому засіданні та листом з повідомленням, апелянт надала телефонограму про розгляд справи за її відсутністю, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 липня 2012 року передали ОСОБА_3 8130 грн. за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, яку оцінено в 65 040 грн., про що ОСОБА_3 надано розписку, в цій розписці зазначено, що 8130 грн. передані в якості завдатку (а.с. 49). ОСОБА_1 також видала розписку, в якій зазначила, що передала завдаток в сумі 8130 грн. за квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, ОСОБА_3 Остаточна сума квартири складає 65 040 грн. Завдаток входить в суму оформлення за її рахунок (а.с. 51).

18 липня 2012 року ОСОБА_3 також видала розписку, відповідно до якої вона взяла завдаток 2000 грн. за квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 9). Згідно копії розписки, наданої ОСОБА_2, він передав ОСОБА_3 в якості задатку за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - 2000 грн. (а.с. 52).

Відповідно до копії довіреності, ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 приватизувати на її ім'я та продати квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 45).

Згідно копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 серпня 2012 року, в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 190 КК України у відношенні ОСОБА_3 відмовлено, у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі звернулись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики на підставі ст. ст. 1046, 1047 ЦК України при цьому суду надано розписку про передання авансу в рахунок майбутніх платежів за договором купівлі-продажу квартири, якій сторони мали намір укласти.

З зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки з позовної заяви вбачається звернення позивачів до суду за позовом про стягнення боргу за договором позики на підставі ст.ст. 509, 1046, 1049 ЦК України, а з наданих суду копій розписок від липня 2012 року вбачається надання авансу в рахунок купівлі-продажу квартири. Таким чином висновок суду про відмову у задоволенні позову про стягнення позики за ст.ст. 1046-1049 ЦК України є правильним, постановленим у відповідності до діючого законодавства та обставин справи, оскільки передані позивачами кошти не були передані за договором позики, а як авансовий платіж. Крім того позивачами не надані оригінали розписок.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача авансу з застосуванням реституції як способу захисту порушеного цивільного права, апеляційний суд приймає критично, оскільки зазначені доводи не були підставами для розгляду по даній справі та правий висновок є передчасним.

Доводи апеляційної скарги, щодо неналежної правової оцінки наданим позивачем доказам, є непереконливими та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що, ухвалюючи рішення, суд, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, надав оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, їх достатності, взаємному зв'язку доказів у їх сукупності, а також навів мотиви, з яких він дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за відсутністю підстав для стягнення з відповідача боргу за договором позики за наданими позивачами копіями розписок про надання відповідачу авансових платежів з майбутньою купівлею-продажем квартири.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: