Справа № 261/2448/13-ц
Провадження № 2/261/1041/13
Справа № 261/2450/13-ц
Провадження № 2/261/1042/13
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
З А О Ч Н Е
м. Донецьк 27 травня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді Висоцької Г.В., при секретарі судового засідання Крутась Я.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, прокурора Румянцевої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, та за позовом прокурора Петровського району м. Донецька до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, мотивуючи свої вимоги наступним. Вироком Петровського районного суду м. Донецька від 21 січня 2013р. ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину за ст. 128 КК України, потерпілим за яким є позивач. Позивач зазначив, що в зв'язку із ушкодженням здоров'я йому висновком МСЕК № 2 від 16 серпня 2012р. встановлена стійка втрата працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи, погіршення стану здоровя, викликаному неправомірними діями відповідача, потягло за собою тривале лікування, на яке позивач витратив на даний час 5073,38 грн. Окрім цього, позивач вважає, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, порушенні життєвих планів, так, перебуваючи після злочину тривалий час на лікуванні позивач був змушений самостійно здобувати грошові кошти, пов'язані із лікуванням, не маючи при цьому стабільного доходу. Окрім цього, за висновком МСЕК щодо умов та характеру праці позивачеві була заборонна праця в гарячому цеху та в надурочний час, що, враховуючи його кваліфікацію повара, значно звужує його можливості щодо подальшого працевлаштування за професією. Позивачеві також рекомендовано лікування та диспансенрний нагляд у невролога, сурдолога, профілактичне лікування 2 рази на рік, стацлікування, санаторно-курортне лікування, що, в свою чергу, пригнічує його, як молоду особу, яка повинна прикладати стільки зусиль для підтримання здоровя. Позивач. збільшивши позовні вимоги 24.04.2013р., просив стягнути з ОСОБА_3 5073 грн. 38 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн. у відшкодування моральної.
Прокурор Петровського району м. Донецька просив суд у своєму позові стягнути з відповідача витрати, пов'язані із стаціонарним лікуванням ОСОБА_1 в неврологічному відділенні ЦМЛ № 14 з 26.04.2012р. по 11.05.2012р. в кількості 15 ліжко- днів, що згідно довідки-розрахунку становить 2 122 грн. 31 коп.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Прокурор Петровського району м. Донецька поданий позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України
Заслухавши сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволені позову ОСОБА_1 та задоволенні позову прокурору Петровського району м. Донецька в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені обставини та визначені відповідно до них наступні правовідносини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що вироком Петровського районного суду м. Донецька від 21 січня 2013року ОСОБА_3, 1983 р. н., визнаний винним і засуджений за ст. 128 КК України за те, що 22.04.2012р. не маючи прямого умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень та шкоди здоров'ю, не бажаючи і не передбачаючи наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був їх передбачити, наніс удар кулаком правої руки в область обличчя потерпілого ОСОБА_1, від якого останній впав на землю, вдарився потилочною частиною голови, отримавши гематому потилиці, перелом потилочної кістки з переходом на основу черепу, забиття головного мозку 1 ступеня з епізодами назальної ліквореї з розвитком цефалгії та ін., що належать к категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Висновком МСЕК № 2 від 16 серпня 2012р. ОСОБА_1 встановлена стійка втрата працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, рекомендовано лікування та диспансенрний нагляд у невролога, сурдолога, профілактичне лікування 2 рази на рік, стацлікування, санаторно-курортне лікування.
Згідно виписного епікризу, лікарняних листів, товарних та фіскальних чеків на лікування ОСОБА_1 витратив 5073 грн. 38 коп. (а. с. 46-51, 83, 104-106 та ін.)
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, свої вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., позивач обґрунтовував тим, що у звязку із заподіянням тілесних ушкоджень він переніс сильний стрес, фізичні страждання. Із-за відсутності повноцінного сну та постійних нервових переживань у нього загострились захворювання, постійно болить пошкоджена голова. Душевні переживання призводять до тривалих і сильних негативних емоцій, переживань, він відчуває постійний страх за своє здоровя, можливість подальших наслідків, пригніченість. Вимушений приймати медичні засоби. Для організації життя в таких умовах вимушений приймати значні зусилля. В добровільному порядку відповідач відмовився відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, що додатково призводить до нервового переживання і дає підстави вважати, що відповідач не відшкодує йому шкоду.
Суд також приймає до уваги висновок МСЕК про умови та характер праці ОСОБА_1, відповідно до якого йому заборонено працювати в гарячому цеху та в надурочний час, що певним чином звужує його професійні можливості та перспективи, так як за освітою позивач технік - технолог харчових технологій та торгівлі.
З урахуванням обставин завдання тілесних ушкоджень, характеру та тривалості моральних та фізичних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, доведеності обставин щодо завдання моральної шкоди, суд вважає, що компенсація відшкодування моральної шкоди в грошовому вираженні повинна бути зменшена.
Стосовно позовних вимог прокурора Петровського району м. Донецька слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана, відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 16.07.1993р. № 545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинних діянь і зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету» сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількості ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Відповідно до довідки ЦМЛ № 14 м. Донецька витрати лікувального закладу за 15 ліжко-днів на ОСОБА_1 становили 2122,31 грн. (а. с. 95).
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв'язку з тим, що при подачі позову позивач, відповідно до п. 6 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», прокурор, відповідно до п. 11 цієї ж статті Закону, звільнені від сплати судового збору, при цьому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоовленню, прокурора - в повному обсязі, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 229,40 грн. із вимог майнового характеру, 114,70 грн. із вимог немайнового характеру (моральної шкоди).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1167, 1194, 1206, п. 2 Постанови КМУ від 16.07.1993р. № 545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинних діянь і зарахування тягнених х винних осіб коштів до відповідного бюджету», ст.ст. 213-215 ЦПК України -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 5073, 38 грн. (п'ять тисяч сімдесят три) грн. 38 коп., у відшкодування моральної - 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Позов прокурора Петровського району м. Донецька до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу Центральної міської лікарні № 14 м. Донецька в розмірі 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп., за вимоги немайнового характеру - 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Г. В. Висоцька