Справа № 413/224/13- ц

Провадження № 2/413/427/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Красний Луч

року Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Бєляєвої Л.О.,

при секретарі Дворових Т.В.,

за участю представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача Богуша Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Краснолуцького міського суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу шахта «Хрустальська» про стягнення заборгованості по компенсації сплачених страхових сум,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з дійсним позовом і в його обґрунтування пояснив, що з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з 1978 року по 2002 рік, працюючи на різних професіях «шахтаря» з повним робочим днем ??під землею, отримавши у роботодавця втрату 25% профпрацездатності в 1993 році.

В подальшому, після чергового огляду на МСЕК у 1996 році позивачу було визначено 20% втрати професійної працездатності постійно. При розрахунку позивачу сум відшкодування шкоди здоров'ю роботодавцем був взятий занижений середній заробіток гірника ОСОБА_3.

Після звернення до суду позовні вимоги ОСОБА_3. були задоволені в повному обсязі та рішенням Краснолуцького суду Луганської області від 18.12.2006 року на користь позивача з ДП «Донбасантрацит» були стягнуті недоплачені суми по відшкодуванню шкоди за період часу - з 01.12.1993 року по 01.11.2006 року в розмірі 12 183 грн. 35 коп., а з урахуванням компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою страхових сум у повному розмірі за період - з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в розмірі 3 235, 53 грн.

Загальна «позовна» сума, що підлягала стягненню за рішенням суду від 18.12.2006 року з ДП «Донбасантрацит в особі ВП« Шахта «Хрустальская» становила 15 418 грн.88 коп. До теперішнього часу роботодавцем, згідно з довідкою від 05.02.2013 року № 16 виплачена частина «позовної суми», згідно з рішенням суду від 18.12.2006 року, - в листопаді 2012 року - 4075, 12 грн. і в грудні 2012 року-3000 грн., 04.02.2013 року від відповідача отримана ще одна сума в розмірі -4000 грн., без компенсації втрати частини страхових сум (сум з відшкодування шкоди здоров'ю на виробництві) через несвоєчасну виплату, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів на підставі Закону України від 19.10.2000 року № 2050 - III та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159 (з урахуванням періоду часу вже нарахованої компенсації за рішенням суду від 18.12.2006 року ( з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року), необхідно донарахувати компенсацію за період часу - з 01.04.2001 року по січень 2013 року). На перераховану в листопаді 2012 року на рахунок позивача частина «позовної» суми в розмірі 4075, 12 грн., згідно з розрахунком, сума компенсації буде складати 7160 грн. (4 075,12 грн. Х 175,7%, де 175,7% - приріст індексу споживчих цін з квітня 2001 р. по жовтень 2012 р.); на перераховану на користь позивача в грудні 2012 року частина «позовної» суми в розмірі 3 000 грн., відповідачу необхідно було нарахувати компенсацію в розмірі 5265 грн. (3000 грн. Х 175,5%, де 175,5% - приріст індексу споживчих цін з квітня 2001 р. по листопад 2012 р., де листопада 2012 - попередній місяць (грудня 2012 р.) виплати суми 3000 грн.; на отриману ОСОБА_3. на початку лютого 2013 суму 4000 грн. (перераховану відповідачем в кінці січня 2013 р.) необхідно було нарахувати компенсацію в розмірі 7034 грн. (4000 грн. х 175,9%, де 175 , 9% - приріст індексу споживчих цін з квітня 2001 р. по грудень 2012 р., таким чином, - загальна сума компенсації втрати сум відшкодування шкоди здоров'ю на користь ОСОБА_3 становить 19 459,00 грн.: 7 160,00 грн. + 5 265,00 грн. + 7 034,00 грн.

Позивач просить стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта Хрустальська» на його користь компенсацію втрати частини доходів (страхових сум) в розмірі -19 459,00 грн. у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Представник позивача надав суду заперечення на позовну заяву в якої зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до ст. 2 Закону під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру; пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Уточнення положень даної статті міститься у іншому нормативному акті, який прийнятий на виконання вимог даного Закону - згідно з п.3. «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р. компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);стипендії;заробітна плата (грошове забезпечення).

Тобто позивач, не правильно розуміючи змісту вищезазначених нормативно-правових актів - не враховує той факт, що сама виплата грошових коштів за рішенням суду, згідно будь-якого прийнятого судами на території України рішення, зокрема рішення Краснолуцького міського суду № 2-4578/06 від 18.12.2006р., яким стягується сума в розмірі 15 418,88 грн. не є грошовими доходами, які в тлумаченні згідно зі ст.2 Закону повинні бути періодичними, тобто не разовими. А отже даний Закон не підлягає застосуванню до даного виду правовідносин, оскільки навіть у п.3 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001року зазначається перелік грошових доходів, які одержують громадяни, та які не мають разового характеру, тобто є періодичними. Рішенням суду № 2-4578/06 від 18.12.2006року не встановлено обов'язок відповідача здійснювати щомісячні виплати зазначеної в рішенні суми, та не встановлено будь-яких строків виплати стягненої на користь позивача суми, оскільки для забезпечення примусового виконання рішення суду видається виконавчий документ, на підставі якого орган державної виконавчої служби, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», повинен відкрити виконавче провадження, встановити строки виконання рішення суду, а в разі добровільного невиконання рішення суду боржником - застосувати примусові заходи, передбачені законодавством України. Тому, правова підстава для застосування в даних правових відносинах Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - відсутня.

Крім того, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, то Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Тому, позивач, повинен був звернутися після отримання виконавчого документу до ВДВС Краснолуцького МУЮ, але він цього через свою необізнаність, яка як відомо, не звільняє від відповідальності, не зробив.

23.06.2005р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України N 323 5-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким запроваджувався реєстр ПЕК, до складу якого, відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України, увійшов ДП «ДОНБАСАНТРАЦИТ» (а як наслідок -ВП «шахта Хрустальська»), та який визначав комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, а саме - сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобігання їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом у регулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.7 Закону N 3235-ІУ на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України. Відповідно до вищенаведених норм - Закон не забороняв позивачу звернутися з вимогою про примусове виконання рішення суду до органів державної виконавчої служби, а даному державному органу, в свою чергу, здійснювати стягнення грошових сум, які суд присудив позивачу.

В свою чергу, відповідач, внаслідок тяжкого фінансового становища увійшов до Реєстру ПЕК, і самостійно не мав можливості виконати рішення суду та виплатити позивачу стягнені у рішенні грошові кошти. Для виконання даного рішення позивач повинен був подати виконавчі документи на примусове виконання і відкрите виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження, яка врегулювана положеннями ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», а не Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», у зв'язку з чим позовна заява є незаконною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні позивач просив розглянути справу на розсуд суду. Як суд вирішить так і буде.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов, та пояснив що позивач просить стягнути заявлену суму компенсації - 19459 грн. В цей час справа перебуває на контролі у Європейському суді, та надаємо переписку. Має місце порушення трьох статей Європейської конвенції. Судові органи повинні захищати права людини. Виконавча служба не виконала рішення суду. В мирний час громадянин ОСОБА_3 позбавлений права користування своїми грошами. Позивач веде переписку з Європейським судом. Паралельно з вирішенням справи в Краснолуцькому міському суді справа розглядається в Європейському суді. Просить, щоб працював закон від 19.10.2000року. В Україні не має прецедентної практики. По аналогічним справам друзям ОСОБА_3 Краснолуцьким міським судом було відмовлено. Виконання рішення суду є частиною судового розгляду. Поки не виконано рішення суду за 2006 рік, йде судовий розгляд. На виплачені суми повинна бути нарахована компенсація відповідно до індексу інфляції з квітня 2001 року по січень 2013 року.

У судовому засіданні представник відповідача - Богуш Р.В. позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю та незаконністю. Надав пояснення аналогічні запереченню на позов.

Вислухавши позивача представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 10 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України -кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз'яснив сторонам їх права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 1978 року по 2002 рік, працюючи на різних професіях «шахтаря» з повним робочим днем ??під землею, отримавши втрату 25% профпрацездатності в 1993 році, в подальшому, після чергового огляду на МСЕК у 1996 році позивачу було визначено 20% втрати професійної працездатності постійно.

Рішенням Краснолуцького міського суду від 18.12.2006 року на користь ОСОБА_3 з ДП «Донбасантрацит» були стягнуті суми заборгованості по відшкодуванню шкоди здоров'ю за період часу - з 01.12.1993 року по 01.11.2006 року в розмірі 12 183 грн. 35 коп., а з урахуванням компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою цих сум у повному розмірі за період - з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в розмірі 3 235, 53 грн., загальна сума, що підлягала стягненню за рішенням суду від 18.12.2006 року з ДП «Донбасантрацит в особі ВП« Шахта «Хрустальська» становить 15 418 грн.88 коп.

Відповідно до довідки за № 72 від 28.04.2010 року на виконанні у ДП «ДА» ВП «шахта «Хрустальська» знаходились виконавчі листи № 2-4578 від 18.12.2006 року про стягнення на користь ОСОБА_3 сум в розмірі 12183,35 грн. та 3235,53 грн. Шахта виплат по ним не проводила.

17.05.2010 року позивачу було поновлено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

За цими виконавчими документами ВДВС Краснолуцького МУЮ проведені в листопаді 2012 року - 4075,12 грн., в грудні - 3000 грн., та в січні 2013 року - 4000 грн., всього виплачено позивачу - 11075,12 грн., заборгованість станом на 01.02.2013 року складає 4343,76 грн.,що підтверджується довідкою за вих. № 31 від 7.03.2013 року./арк. справи № 61/

Так, згідно ч.1 та 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Трудові правовідносини між сторонами вже припинені.

Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року, передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв*язку з порушенням термінів її виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року, але не передбачено компенсації сум за невиконання судових рішень.

Сама виплата грошових коштів за рішенням суду не є грошовими доходами, які в тлумаченні згідно зі ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків їх виплати» повинні бути періодичними, тобто не разовими. І цей закон не підлягає застосуванню до даного виду правовідносин, оскільки у п.3 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ № 159, зазначається перелік грошових доходів громадян, які одержують громадяни та які не мають разового характеру, тобто є періодичними.

Після ухвалення рішення про стягнення заборгованості та звернення цього рішення до виконання, відносини щодо виплати суми, визначеної судом, регулюються Законом України „Про виконавче провадження".

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_3 є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.3,11,10,27,31,60,88,208,209 212-215 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків їх виплати»,

Суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволені всіх позовних вимог до Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу шахта «Хрустальська» за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: