Справа № 1622/16861/2012
ПОСТАНОВА
Іменем України
Дата документу 30.01.2013
Провадження № 2-а/554/131/2013
30 січня 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді -Материнко М.О.,
при секретарі - Парасоцькій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС Головатенка Дмитра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 097425 та закриття провадження по справі.
На підтвердження своїх вимог вказував, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення, оскільки він діяв в стані крайньої небезпеки та здійснив обгін неумисно, уникаючи зіткнення з транспортним засобом, який рухався попереду та різко загальмував біля знаку с. Мачухи, чим створив йому небезпеку в русі.
Відповідач надав заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, вказавши, що під час несення служби виконував свої обов'язки, керуючись Інструкцією з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року № 111. Так, за порушення позивачем п. 14.6. ПДР його транспортний засіб був зупинений, складено протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності, з яким правопорушника було ознайомлено, та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідач зазначив, що позивач своїми діями створив аварійно небезпечну ситуацію, тому що на вказаній ділянці дороги існує підвищена небезпека здійснення маневрів транспортних засобів як у попутному, так і в зустрічному напрямках, а тому попереджувальний сигнал, здійснений ОСОБА_1, може бути неправильно витлумачений іншими учасниками дорожнього руху, а здійснений ним обгін -є прямим порушенням ПДР. Тому при накладенні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. інспектором були враховані вимоги ст. 33 КУпАП: характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримував.
Відповідач у зв'язку із службовою зайнятістю просив справу розглядати без його участі. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 05.12.2012 року інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДРС ДАІ п/п УМВС України в Полтавській області Головатенком Д.С. був складений протокол по справі про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 945290, в якому зазначено, що 05.12.2012 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом AUDI 80 1.6 D, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись на 9 км. а/д Полтава -Олександрія здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п. 14.6 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, в результаті чого було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно з ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Ст. 280 КУпАП наголошує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не прийняв міри до фіксації обставин справи засобами технічної фіксації та виніс відносно позивача постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Пояснення позивача проте, що він діяв в стані крайньої небезпеки та здійснив обгін неумисно, уникаючи зіткнення з транспортним засобом, який рухався попереду та різко загальмував біля знаку с. Мачухи, чим створив йому небезпеку в русі, інспектором ДПС взяті до уваги не були, тобто обставини вчинення правопорушення не були повно та всебічно з'ясовані, що свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку інспектора. До того ж, відповідач також визнавав, що на вказаній ділянці дороги існує підвищена небезпека здійснення маневрів транспортних засобів як у попутному, так і в зустрічному напрямках. Його твердження про те, що попереджувальний сигнал, здійснений ОСОБА_1, може бути неправильно витлумачений іншими учасниками дорожнього руху, є припущенням.
Відповідно до ст. 18 КУпАп не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Позивач не заперечує, що здійснив обгін, але дослідивши всі обставини вчиненого ним правопорушення, суд приходить до висновку, що він діяв в стані крайньої необхідності, що в силу ст. 17 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 4. ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Компетенція адміністративних судів визначена у статті 17 КАС України. Пунктом 3 ч. 3 наведеної статті вказано, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
Позивач просить про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст. 246 КУпАП).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП передбачено, що від імені внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП і накладати адміністративне стягнення мають право працівники Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про те, що розгляд питання про закриття провадження по справі про адміністративне стягнення не входить до компетенції суду адміністративної юрисдикції.
Згідно з ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача у справах про протиправність дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. У випадку, коли особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозиції суду для підтвердження обставин на, які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Керуючись ст. ст. 19 Конституції України, ст. ст. 17, 18, 222, 280 КУпАП, ст. ст. 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 86, 138, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВІ № 097425 від 05 грудня 2012 року, винесену інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДРС ДАІ п/п УМВС України в Полтавській області Головатенком Д.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 грн.
В іншій частині позову -відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяМ.О. Материнко