У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.

при секретарі Панас Б.В.

з участю представників позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2 - ОСОБА_3та ОСОБА_4,

відповідачки ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» та ОСОБА_5, треті особи на стороні позивачів без самостійних вимог- ОСОБА_6,ОСОБА_4 про визнання недійсними і скасування розпорядження міського голови, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання будівництва прибудови самочинним і зобов»язання її знести та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 15 березня 2013 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі доводять про незаконність та необґрунтованість рішення через порушення норм процесуального та матеріального права.

Вказують, що висновки суду не відповідають матеріалам та обставинам справи.

Суд не врахував, що проведена відповідачкою у 2004-2005 роках добудова до її квартири балкону є самочинним будівництвом, оскільки були допущені істотні порушення будівельних норм і правил, без відведення для цієї мети земельної ділянки, без належно затвердженого проекту та дозвільних документів.

Обов»язковість отримання акту на право користування землею чи на право власності для здійснення будівництва балкону передбачена ст.22 Закону України «Про основи містобудування», ч.1 ст.24 Закону України «Про планування та забудову територій», п.2 Правил забудови м. Рівного.

Необхідною умовою для добудови балкону відповідно до ст.29 ЗУ «Про планування і забудову територій» є дозвіл на виконання будівельних робіт, якого відповідачка не отримувала.

Виготовлений комунальним підприємством «Графос» ескізний проект балкона в частині проектування не відповідає державним будівельним нормам і фактично будівництво відповідачкою балкону здійснено без належно затвердженого проекту і за своїм призначенням добудова до квартири є не балконом, а розширенням, квартири (кухні).

Покрівля балкону виконана із металочерепиці, а не з руберойду чи ондуліну, як це передбачено ескізним проектом, її фактичний нахил становить 5,5 %, а не 10 % і це призводить до накопичення сміття, яке вона, не зважаючи на приписи органів СЕС,не прибирає.

Як по довжині так і по ширині розміри добудови в порівняні з ескізним проектом збільшені на 30 см.

Далі зазначає, що неправильним є висновки суду в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнання недійсними реєстраційних та правовстановлюючих документів на квартиру відповідачки з безпідставним посиланням на судові рішення від 19 грудня 2011 та 22 вересня 2009 року, якими оцінка цим документам не давалась.

КП «Рівненське БТІ» всупереч діючим нормативним актам, що регулюють порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та його реєстрацію при проведенні обстеження не зафіксувало допущених відповідачкою порушень при будівництві балкону, не перевірило прийняття у визначеному законодавством порядку об»єкта в експлуатацію. Суд же на це увагу не звернув.

Вказує також, що суд необгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до проведення судово-будівельно-технічної експертизи в іншій цивільній справі та до вирішення справи, яка перебуває у провадженні ВАС України та клопотання про призначення такої експертизи у даній справі.

Всупереч діючому законодавству будівництво балкону не погоджено із іншими власниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 Але і цій обставині суд оцінки теж не дав.

По наведених підставах просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їхніх представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судів дійшла висновку про наступне.

Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1, а відповідачка-квартири №75 в цьому ж будинку.

На замовлення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 комунальним підприємством «Графос» виготовлено ескізний проект балконів їхніх квартир №75, 76, який 12 березня 2004 року був поданий на погодження та затвердження до виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Розпорядженням голови міста Рівне від 31 березня 2004 року №752-р

«Про дозвіл на добудову балкону» відповідачці було дозволено добудувати до її квартири балкон.

При будівництві прибудови відповідачка допустила відхилення від ескізного проекту, про що зазначається у рішенні Рівненського міського суду від 19 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, комунального підприємства «Графос», комунального підприємства «Рівненський архбуднагляд» про визнання незаконним та скасування проекту на добудову балкону, про його перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди ( т.1, а.с.174-176). Разом з тим, цим же рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Зазначене рішення ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2012року залишено без змін. На даний час ці судові рішення є чинними.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Ст. 376 ЦК України передбачено право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об»єкта нерухомості мають органи державної влади та місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам, за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391).

Згаданим рішенням Рівненського міського суду від 19 грудня 2011 року не встановлено порушення права власності позивачів та наявність підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивачами заявлено вимогу про визнання недійсним та скасування акту поточних змін по інвентаризації квартири відповідачки, складеного КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації». Проте в силу положень ст.16 ЦК України така вимога не є належним способом захисту цивільного права чи інтересів особи, оскільки сам по собі цей акт не породжує цивільних прав чи обов»язків сторін у даній справі, він не є правовстановлюючим документом.

Враховуючи,що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді Буцяк З.І.

Шеремет А.М.