А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

07.05.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів

головуючого - Машкаринця І.М.,

суддів - Вотьканича Ф.А., Дідика В.М.

з участю прокурора- Міцовди К.Д.

апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 28.03.2013 року про визнання апеляції такою що не підлягає розгляду,-

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1 відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду від 7.10.2011 року про його звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії та визнано його апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Постанова суду умотивована тим, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження вказаної постанови.

В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови місцевого суду від 28.03.2013 року та визнання його апеляції такою, що підлягає розгляду.

Свої доводи апелянт обґрунтовує поважністю причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду від 7.10.2011 року, посилаючись на те, що під час досудового і судового слідства був позбавлений конституційного права на захист, внаслідок чого, не розуміючи наслідків своєї згоди на застосування акту амністії, своєчасно не оскаржив у апеляційному порядку це рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.2 Протоколу №7 до Міжнародної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання або винесення йому вироку. Здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.

По даній справі ОСОБА_1 постановою Тячівського районного суду від 7.10.2011 року звільнений, з його згоди, від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.2 КК України внаслідок акта амністії.

8.04.2013 року ОСОБА_1 подана апеляція на цю постанову суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження, яке постановою Тячівського районного суду від 28.03.2013 року залишено без задоволення, а апеляція ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду.

При цьому суд виходив з відсутності об'єктивних причин, які б перешкоджали своєчасне подання апеляції ОСОБА_1, позаяк ця особа була присутня в судовому засіданні та своєчасно отримала копію оскарженої постанови суду.

Водночас обставини, з яким апелянт пов'язував причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження цього рішення, судом залишені поза увагою, що позбавляє ОСОБА_1 права на апеляційний перегляд цього рішення.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 впродовж досудового слідства і судового розгляду справи не мав захисника, самостійно захищаючи свої інтереси і хоча дав згоду на застосування амністії, однак в апеляційній скарзі заперечуючи свою вину в інкримінованому злочині, стверджував, що фактично піддався вмовлянням слідчого на закриття справи, не розуміючи, в силу своєї юридичної необізнаності, наслідків звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пов'язує з порушенням його права на захист та не розумінням ним, із-за відсутності захисника, наслідків своєї згоди на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, колегія суддів знаходить поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, поновлюючи цей строк, даючи розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст.351 КПК України.

З цих підстав оскаржена постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України ( 1960 року), п.11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 28.03.2013 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови цього ж суду від 7.10.2011 року та визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, скасувати.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Тячівського районного суду від 7.10.2011 року в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, визнати подану ним апеляцію такою, що підлягає розгляду і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України.

Судді: