Справа № 1451                              Головуючий в суді 1 інстанції: Коновалова В.А.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА Іменем України

1 червня 2006 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Лісіциної А.І., Дмитрієвої Л.Д.

При секретарі: Стехіної Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря" на рішення Рубіжанського міського суду від 27 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря" про поновлення на роботі та стягнення заробітної за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2005 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог посилався на те,що він знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 22 грудня 1950 року. Наказом по заводу №НОМЕР_1 він був звільнений за ст..40 п.2 КЗпП України у зв"язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров"я. Підставою звільнення став висновок за результатами періодичного медичного огляду працівників РКХЗ "Зоря" від 10 грудня 2004 року.

Вважаючи звільнення незаконним, оскільки згідно медичного огляду 29 вересня   2004   року   лікарем   Центру медико-соціальної  допомоги   РКХЗ   "Зоря" отоларингологом Чістоліновою Л.В. необ"єктивно зроблений висновок про його непридатність до праці. 4 лютого 2004 року та 2 червня 2004 року стан його слуху обласним сурдологом встановлений як відповідний фізіологічній нормі. Окрім того, при його звільненні відповідач всупереч вимогам закону не запропонував йому інше місце роботи відповідно до його стану здоров"я.

З урахуванням наведеного позивач просив поновити його на попередньому місці роботи електромонтером по ремонту та обслуговуванню тепло утилізаційної установки 6 розряду в ТСЦ та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 10275,44 грн.

Оскаржуваним рішенням суд поновив ОСОБА_1 строк для звернення з позовом до суду та поновив його на попередньому місці роботи і стягнув заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 10275 грн.44 коп., судові витрати в сумі 102 грн.75 коп.

Рішення судом допущено до негайного виконання в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітної плати в межах місячного платежу в сумі 793 грн.47 коп.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення.

Відповідно до ст..40 п. 2 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров"я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Як роз"яснив Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 з наступними змінами "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров"я ( стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов"язів, чи їх виконання протипоказано за станом здоров"я або небезпечно для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести за його згодою на іншу роботу.

Як встановлено судом відповідач звільнив позивача, керуючись заключним актом за результатами періодичного медичного огляду працівників РКХЗ "Зоря" від 10 грудня 2004 року.

Проте, згідно закону, надання такого висновку є компетенцією ЛКК чи МСЄК. Відповідач такого висновку на момент звільнення не мав. Окрім того, проведеною судом судово-медичною експертизою підтверджений факт можливості виконання позивачем своїх трудових обов"язків з деякими обмеженнями.

Доказів того, що позивач не виконував належним чином свої трудові обов'язки відповідач не надав, більш того заперечував факт наявності цього.

Зважаючи на наведене, а також приймаючи до уваги, що відповідач порушив вимоги закону про порядок звільнення позивача, а саме не вирішив питання про його працевлаштування, не запропонував йому інше вільне місце роботи, що судом достовірно встановлено, провів звільнення на підставі рішення профспілкового комітету, яке не має юридичної сили, оскільки до профспілкового комітету звернулося з поданням особа , яка не має право на звільнення робітників, і засідання проведено у відсутності позивача, суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1

Обгрунтовано судом ОСОБА_1 поновлений строк для звернення з позовом до суду, оскільки, він пропущений з поважних причин, про що свідчать матеріали справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують виводів суду та не дають підстав до висновку, що судом при ухваленні рішення порушені норми матеріального, чи процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст..307,ст..308 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря" відхилити.

Рішення Рубіжанського міського суду від 27 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: Судді: