Справа № 2-212 /08

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                        і м е н е м    У к р а ї н и

        16 жовтня   2008 року                                                                      м. Вінниця

                   Староміський районний суд м. Вінниці в складі:

 головуючого судді                                            Сілакова С.М.

 при секретарі                                                     Нурієвій О.А.  

з участю представника позивача                ОСОБА_1   

представника відповідача ОСОБА_3     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницького обласного КВП ВКГ «Вінницяводоканал» до ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3  до структурного підрозділу «Благоустрій» Вінницького обласного ВКП ВКГ «Вінницяводоканал» про визнання права на житло,

                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5.,ОСОБА_6. про виселення з житлового приміщення кімнати АДРЕСА_1 Свої вимоги мотивував тим, що відповідачі незаконно  утримують за собою кімнату №8 в гуртожитку, на право користування якою вони не мають ніяких документів. Відповідачі до цього житлового приміщення не реєструвалися,  з ними не укладалося ніякої  угоди про користування цією кімнатою в гуртожитку. Ордеру на право проживання у кімнаті №8 відповідачі не мають. Просить постановити рішення про виселення відповідачів.

         ОСОБА_3. звернувся з зустрічним позовом  до структурного підрозділу «Благоустрій» Вінницького обласного ВКП ВКГ «Вінницяводоканал» про визнання права на житло. Свої  вимоги мотивував тим, що в березні 1989 року він  разом зі своєю сім»єю як поселилися в кімнату АДРЕСА_1 так і в ній постійно проживають та сплачують платежі за нього і в довідках та в квитанціях значиться кімната №8. Вважають, що вони на законних підставах проживають в цій кімнаті і підстав для їх виселення з кімнати в гуртожитку без надання іншого житла не має. ОСОБА_3 звільнений з роботи у зв'язку з переводом в іншу організацію і він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Невідповідність реєстрації в гуртожитку до кімнати №12 не є їх виною, тому просив в позові позивачеві відмовити, а його зустрічний позов задоволити.    

          В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримала, позов ОСОБА_3не визнала та суду пояснила, що сім'я ОСОБА_3фактично була прописана в кімнаті №12 гуртожитку, але в ній не проживала, а кімнату № 8 гуртожитку вони утримували безпідставно і про перепрописку до неї не зверталися, письмових заяв про це  балансоутримувачу гуртожитку не надавали. Відповідачі  ОСОБА_3 ОСОБА_4 в спірному житловому приміщенні не живуть, вони вибули фактично на інше місце проживання, працюють давно за кордоном. З гуртожитку вибули добровільно, а в кімнаті №8 залишили деяке майно. В цій кімнаті періодично появляється їх син-відповідач ОСОБА_5. та відповідачкаОСОБА_6., але в ній вони також не проживають і неправомірно утримують це житло. Відповідачі в трудових відносинах з позивачем не перебувають. ОСОБА_3 деякий час працював в колишньому ДРСУ-2 і в січні 1991 року звільнився за заявою про перевід в іншу організацію. Ніхто з членів його сім'ї у позивача не працює.ОСОБА_6. взагалі в гуртожитку не реєструвалася, в трудових відносинах з позивачем  не знаходиться. У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1мається двокімнатна квартира по АДРЕСА_2. Просила задоволити свої позовні вимоги. Відносно зустрічного позову пояснила, що документів на право проживання і утримання кімнати №8 в гуртожитку відповідачі не мають, ордер на неї сім'ї не надавався і відповідачі раніше не зверталися про узаконення за собою цього житла, а лише після звернення позивача до суду вони з сином заявили зустрічні вимоги про визнання за ними права на спірне житло. Прописку до кімнати №12 використовували у своїх інтересах і раніше не заявляли ніяких вимог щодо кімнати №8. У цій кімнаті відповідач ОСОБА_3 не живе, вибув на інше місце проживання і не потребує цього житла, має з дружиною інше житло на праві спільної сумісної власності. Просила ОСОБА_3. в позові відмовити.

          Представник відповідача ОСОБА_3в судовому засіданні позов до нього не визнав, а зустрічний позов підтримав за обставин, викладених в позовній заяві та суду пояснив, що житло в гуртожитку ОСОБА_3 отримав у зв'язку з роботою, в кімнату 8 як вселився з сім'єю, так і в ній проживають. ОСОБА_3 був звільнений по переводу в іншу організацію, він є також учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  і його не можна виселяти з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення. До кімнати 12 відповідачі були прописані з вини позивача і вони не могли самостійно усунути помилку.

            Відповідачі ОСОБА_4таОСОБА_6., яка до того ж є представником відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду судового засідання повідомлялися належними чином, в тому числі через оголошення у пресі. Гр.ОСОБА_6. направляла телеграми про неможливість її явки в судове засідання із-за хвороби, проте підтверджуючих документів суду не надала. Тому суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутність. ОСОБА_5. на початку слухання справи був присутній в судових засіданнях. Ним подавалася заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, однак ніякого підтверджуючого документу до суду не надано. Не дивлячись на судові виклики, в тому числі і по оголошеннях у пресі, він в судове засідання не з'явився. Суд вважає  можливим  також закінчити розгляд справи у його відсутність.

            Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працював у бувшому ДРСУ-2, в подальшому був керівником відокремленого структурного підрозділу. і він як керівник структурного підрозділу відповідно до довіреності та контракту мав право підпису, в тому числі позовних заяв до суду. Відповідачам кімната №8 не надавалася в установленому порядку, а до кімнати 12 вони були прописані на законних підставах. Відповідачі про перепрописку до кімнати №8 не зверталися. ОСОБА_3 звільнився з роботи за заявою про перевід його в ПМК-30, так як там мали надати квартиру. Ордер на кімнату №8 відповідачі за час його роботи не надавали.

       Свідок Пилинь Л.В. суду пояснила, що вона проживає в гуртожитку поАДРЕСА_1 з 1980 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працюють за кордоном з 1999 року і в кімнаті №8 не живуть. В цій кімнаті  деколи появляється їх син ОСОБА_5. іОСОБА_6.,  але вони в цій кімнаті не живуть, хто проводив прописку відповідачів до кімнати  №12  гуртожитку вона не знає.

       Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ВО ВКП ВКГ «Вінницяводоканал» підлягає задоволенню, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3про визнання права на житло слід відмовити.

           Судом встановлено, що гуртожиток, який знаходиться за адресоюАДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача і був переданий з балансу структурного підрозділу «Благоустрій» головному підприємству в зв'язку з реорганізацією структурного підрозділу шляхом його приєднання. Відповідно до довідки управління спільної комунальної власності територіальних громад області позивачу передані функції з управління житловим фондом закріпленим за ним, в тому числі гуртожитками, серед яких і гуртожиток по АДРЕСА_1 Ця будівля є гуртожитком відповідно до акту державної прийомки до експлуатації 2-х поверхового будинку-гуртожитку на 50 чоловік будівельної артілі ім.15-го з'їзду КП/б/У Вінницької облпромради по вул. Г.Успенського в м. Вінниці, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих від 31 грудня 1959 року. № 45\1433.

           Спірна кімната в гуртожитку, яку утримують відповідачі є кімнатою №8 згідно плану інвентаризаційної справи і ордер на неї сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1не видавався і він не був наданий в судове засідання. Законних підстав для користування та утримання спірного приміщення  гуртожитку у відповідачів  немає.

            Відповідачі утримують в гуртожитку кімнату № 8, сплачують комунальні платежі за користування нею, проте в кімнаті не проживають, що стверджується актами, показами свідків. Факт не проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і їх перебування за кордоном стверджується дорученням ОСОБА_4 від 19.07.04 року, в якому зазначено, що вона проживає в кімнаті 12 гуртожитку по АДРЕСА_1Це доручення посвідчене консулом посольства України м. Лісабон, Португалія, ним вона доручалаОСОБА_6. (рідна сестра) управляти та розпоряджатися всім майном, укладати відповідні договори. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають на праві спільної сумісної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_2і не є особами, що потребують забезпечення житлом в гуртожитку. Відповідачі в трудових відносинах з позивачем не перебувають. Відповідач ОСОБА_3 працював автокранщиком в ДРСУ-2 з 01.12.1987 року по 14.01.1991 року і відповідно до наказу  від 14.01.1991 року №4 був звільнений згідно поданої ним заяви по переведенню в Вінницьке ПМК-30, в якій  пропрацював всього 11 місяців і звільнився за власним бажанням.

Згідно картки форма 17 сім'ї ОСОБА_3 виділялась кімната 12\2, до якої відповідачі були прописані, що стверджується адресними довідками, копіями паспортів. Відповідно до рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 12.11.2007 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15.01.2008 року та ухвалою Верховного суду України від 2 червня 2008 року, відповідачі ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5. визнані такими, що втратили право на користування житловими приміщеннями - кімнатою 12 гуртожитку поАДРЕСА_1 м. Вінниці. В рішеннях суду встановлено, що відповідач  ОСОБА_5. незаконно утримує кімнату №8 у даному гуртожитку в якій також ніхто із відповідачів не проживає. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Суд критично оцінює твердження відповідачів про їх постійне проживання в спірному приміщенні, оскільки вони спростовуються іншими доказами - актами, показами свідків, дорученням ОСОБА_4

Суд не приймає до уваги, надані відповідачем, договір купівлі-продажу природного газу населенню, дані облікової книжки з оплати за природний газ, історію розвитку дитини, довідки, в тому числі і довідки ОПУ ДРБР без дати її видачі, квитанції про оплату, оскільки ці докази не є  підставами для заселення і проживання осіб в гуртожитку. Користування  та утримання відповідачами кімнати певний час і сплата платежів за це, не надає права на житло в гуртожитку.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача, що він не може бути виселений з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення відповідно до ст.125 ЖК України. Дана норма передбачає пільги для певної категорії осіб, які не можуть бути виселенні без надання іншого житлового приміщення. Проте це стосується лише тієї категорії осіб, які на законних підставах були заселенні в житлові приміщення, проживають в них постійно, що не стосується  ОСОБА_3 , його сім'ї та ОСОБА_6.

             Відповідно до Примірного положення про гуртожитки,затвердженого постановою Ради міністрів України від 03.06.1986 року №208 житлові приміщення в гуртожитку призначені для тимчасового проживання на період роботи або навчання. Житлова площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації та профкому. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку видається ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. З гуртожитку підлягають виселенню особи, які без достатніх підстав проживають чи утримують  приміщення в гуртожитку.

            Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Житловим Кодексом України та Примірним Положенням про гуртожиток.

             Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача судові витрати.

       Виходячи з викладеного, керуючись, ст.ст. 109, 131 ЖК України, п.44 примірного положення про гуртожитки , ст. ст. 5, 8,10,11, 60, 88,208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

           Позов Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного  господарства «Вінницяводоканал» -  задоволити.       

Виселити  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1Антоніну Григорівну, ОСОБА_5 ОСОБА_6  з житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

В позові ОСОБА_3 до структурного підрозділу «Благоустрій» ВО ВКП ВКГ «Віницяводоканал» про визнання права на житло - відмовити.

           Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп. на користь Вінницького обласного КВП водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал».

           Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці.

Суддя