Справа № 1008/1691/12 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В.

Провадження № 22-ц/780/2510/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.

Категорія 46 23.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.,

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 червня 1987 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який було розірвано 23 лютого 2009 року. Домовленості про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя між сторонами досягнуто не було.

Об'єктами спору є житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 57,1 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,11 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_2, а тому просила визнати її право на ? частину житлового будинку та на ? частину земельної ділянки.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та виділено ОСОБА_3 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя та визнано право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,110 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Виділено ОСОБА_2 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя та визнано право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,110 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 1171 грн.50 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, ухваленого з неправильно застосованими нормами матеріального та процесуального права, просив рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони 12 червня 1987 року зареєстрували шлюб, який на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2009 року розірваний.

Згідно до договору купівлі-продажу від 19.07.2000 року, відповідач придбав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2.

Право власності відповідача на земельну ділянку, площею 0,110 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_2, підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення М.Солтанівської сільської ради народних депутатів від 05.11.2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки № 88/02-17 від 6 лютого 2013 року Малосолтанівської сільської ради, Васильківського району Київської області, житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 0,110 га. та зареєстрований за ОСОБА_2

Дані обставини позивачка ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні про те, що спочатку був придбаний будинок, а потім була отримана земельна ділянка, на якій знаходиться придбаний будинок. Інших земельних ділянок не існує.

Набуття прав власності на нерухоме майно - будинок, відбулося під час перебування сторін в шлюбі, тобто воно перебувало в спільній сумісній власності подружжя, а тому, позовні вимоги позивача, в частині розподілу житлового будинку та надвірних споруд у рівних з відповідачем частинах, підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про визнання за нею права власності на земельну ділянку відповідача, суд виходив з того, що позивач у порядку розподілу спільного майна подружжя отримала у власність 1\2 частину будинку, що розміщеній на спірній земельній ділянці, а тому вона має права на отримання у власність частину земельної ділянки відповідача на який розташована належна їй частина будинку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про задоволення позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: