Справа № 22 - 944  \07                                  Головуючий у 1 інстанції Кір, яков П. І.

Категорія 12                                                                                   Доповідач Кучерява В. Ф.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. Трушкова М.  М.

При секретарі Стрілецькій О. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на будівлю за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду М.  Маріуполя від 28 грудня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року позивач з таким позовом звернувся до суду. Посилався на те,  що 9 листопада 2005 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі -продажу жилого будинку по АДРЕСА_1,  згідно якого він передав відповідачу 35 000 гривень,  а відповідач передав йому будинок,  про що свідчить розписка відповідача. В нотаріальній конторі угоду не уклали,  оскільки у відповідача були відсутні документи. Відповідач і зараз у нотаріальній конторі договір не укладає,  хоча не  відмовляється від укладеного договору.

Рішенням Приморського районного суду м.  Маріуполя від 28 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено,  визнано за ним право власності на житлове будівництво АДРЕСА_1.

З рішенням суду не згодний ОСОБА_2,  посилаючись в апеляційній скарзі на те,  що він страждає слабоумством,  не пам'ятає,  щоб позивач передавав йому гроші і він ніколи не збирався продавати свій дім.  Просить рішення суду скасувати,  справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю -доповідача,  пояснення апелянта та його представника,  які просили задовольнити апеляційну скаргу,  заперечення позивача,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову позивача.

Задовольняючи позовні вимоги позивача,  суд посилався на те,  що згідно письмового договору ОСОБА_2 . продав ,  а позивач купив у нього спірний будинок,  вони виконали усі умови договору,  але ОСОБА_2. втратив документи,  тому позивач не може оформити договір купівлі - продажу у нотаріуса.

З таким висновком суду неможна погодитись.

У відповідності із  ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 2  ст.  220 ЦК України,  якщо сторони домовились про істотні умови договору і повністю або частково його виконали,  а інша сторона ухиляється від нотаріального її оформлення,  суд вправі визнати такий договір дійсним.

Із пояснень сторін вбачається,  що на момент написання розписки у відповідача не було особистих документів,  а також правовстановлюючих документів на будинок,  крім того,  будинок згорів і фактично від нього залишились тільки стіни.

Як пояснив позивач,  основною причиною того,  що договір не було укладено у нотаріуса,  була відсутність у відповідача будь -яких документів,  як особистих,  так і на будинок.

При наявності таких обставин існували передбачені Законом від 2 вересня 1993 року № 3425-хп «Про нотаріат» обмеження для посвідчення угоди - відсутність особистих та правовстановлюючих документів та технічних довідок - характеристик на будинок,  що перешкоджає суду визнати таку угоду законною.

Крім того,  як пояснив відповідач по справі,  він хвора людина,  при написанні розписки,  він робив те,  що йому вказував син та позивач,  ніяких грошей від продажу він не одержав,  будинок продавати не хотів,  оскільки іншого житла не має

Свідок ОСОБА_3 підтвердив,  що розписку писав позивач,  гроші,  вказані у розписці,  отримав не батько,  а він,    і гроші до цього часу знаходяться у нього.

Із довідки міської лікарні № 7 від 27.11.2006 року вбачається,  що відповідач знаходить на обліку у лікарні з 1969 року із захворюванням деменція при епілепсії.

Таким чином,  колегія суддів прийшла до висновку,  що підстав для задоволення позовних вимог позивача не вбачається,  рішення суду підлягає скасуванню,  а в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись  ст. 303, 307, 309 ЦПК України,  колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.  Маріуполя від 28 грудня 2006 року скасувати,  в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на будинок - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено

протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом», .подачі касаційної скарги

безпосередньо до Верховного Суду України.