ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К/9991/26361/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання відновити виплату пенсії, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу ОСОБА_4 була призначена пенсія за віком, яку позивач отримував до 26.07.1999 року. У зв'язку з виїздом в 1999 році на постійне місце проживання в Ізраїль, рішенням відповідача виплата пенсії була припинена на підставі ст..92 Закону № 1788-ХІІ, яка передбачає, що громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року положення п.2 4.1 ст.49 та другого речення ст..51 Закону України №1058-ІУ визнані неконституційними, тобто втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом; вказане рішення суду є обов'язковим до виконання на всій території України.

Також в даному рішенні було звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, зокрема ст..92 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до 4.1 ст.49 Закону України № 1058-ІУ визначено вичерпний перелік підстав відповідно до яких виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, а це: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.

З прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року виключена така підстава для припинення пенсійних виплат, як проживання пенсіонера за кордоном, що є підставою для поновлення конституційного права позивача на виплату пенсії незалежно від місця його постійного проживання.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відмова відповідача у поновленні виплати пенсії є протиправною, а тому слід зобов'язати відповідача поновити та виплачувати позивачу пенсію.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Яворівського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.