ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року м. Київ К/9991/94149/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення ,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито. Рішення мотивоване тим, що даний спір не може бути розглянутим в порядку адміністративного судочинства.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій ОСОБА_4 просить його скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично в своїй позовній заяві просила суд стягнути з відповідача певну грошову суму без оскарження їх дій або бездіяльності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом порядок судового вирішення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у разі звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання незаконними дій або ж бездіяльності відповідачів та стягнення певної грошової суми, як відновлення свого порушеного права, завданого оспорюваними ним діями чи бездіяльністю, за даних умов виник би публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220№, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.