ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К/9991/11597/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач віднесений до II категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення особам, віднесеним до П категорії, виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач неправомірно у 2009 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.