ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року м. Київ К/9991/10341/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії ,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління протиправною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати різниці недоплат з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2009 року Управлінню відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу Управління залишено без розгляду.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Управління не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції при проголошенні постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року.

Апеляційна скарга була подана скаржником до суду першої інстанції згідно реєстраційного штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції 07 травня 2009 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідачем.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220№, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області відхилити, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.