УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

№ 33/796/791/2013 м. Київ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва Верховець Т.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Судом встановлено, що 13.03.2013 року о 04 год. 55 хв. ОСОБА_2 по вул. Бориспільській, 3-б в м. Києві керував автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року, прийняти нову постанову, якою накласти на нього штраф від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому апелянт зазначає, що рішення місцевого суду прийнято без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, а саме просив скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва та призначити йому штраф, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнаний винним і притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 13.03.2013 року о 04 год. 55 хв. по вул. Бориспільській, 3-б в м. Києві керував автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Цей висновок підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), рапортом ст. сержанта міліції ІДПС групи ДПС ДАІ МВС України в м. Києві ТумашВ.А. (а.с.4), довідкою МВС України в м. Києві Управління державної автомобільної інспекції адміністративних порушень ОСОБА_2 Правил дорожнього руху від 23.04.2013 року (а.с.14).

Отже, суд, при розгляді даної адміністративної справи виконав вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи, а тому дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_2 стягнення судом першої інстанції дотримані вимоги ст.33 КУпАП.

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на свою незгоду з рішенням суду першої інстанції щодо неврахування особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність, оскільки при розгляді справи всі ці обставини, на які посилається апелянт, були враховані. Будь-яких нових даних, які б суттєво вплинули на вид адміністративного стягнення, правопорушником додатково надано не було.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що підстав для скасування постанови суду, як про це йдеться в апеляції ОСОБА_2 не вбачається, тому вона залишається без задоволення, а постанова суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КупАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року, щодо нього, - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

апеляційного суду м. Києва Т.М.Верховець