Справа № 424/697/13-ц

Провадження № 22ц/782/1700/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, травня місяця, 20-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі головуючого судді Яреська A.B., суддів Маляренко І.Б., Борисова Є.А., при секретарі Скоробогатовій Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ровеньківського міського суду Луганської області від 06 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми,

встановила:

01 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 сплачену грошову суму в розмірі 15000 грн. Ухвалою Ровеньківського міського суду Луганської області від 06 лютого 2013 року було затверджено мирову угоду, як укладену між сторонами по справі про стягнення грошової суми: визнано за ОСОБА_2 право власності на трикімнатну житлову квартиру, за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 56, 2 кв.м., житловою площею 42, 3 кв.м., раніше зареєстровану в КП „Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_1 на підставі рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.04.2011 року; відповідачі не заявляють вимог до позивачів і не мають претензій по умовам угоди тому, що отримали гроші в повному обсязі до підпису угоди; сторони не заявляють вимог про стягнення судових витрат. Вказано в ухвалі, що мирова угода укладена на добровільних засадах, без примусу, не порушує права та інтереси сторін, інших осіб та держави, що сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди, а саме: перевірені їхні повноваження щодо цього та про те, що ця ухвала має силу судового рішення, обов'язкова до виконання та позбавляє сторін можливості звертатися до суду з позовом з того ж приводу. Провадження по справі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми було закрито.

До апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, у якій він просив суд скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на припущені судом першої інстанції порушення, зокрема вказував на те, що позов було подано у суд не за його місцем проживання, його не було повідомлено про розгляд справи у суді, не вручено позов, не викликано у засідання, вказував що мирової угоди він не підписував і у судовому засіданні не був, що підпис від його імені було зроблено невідомою йому особою - через що він і був позбавлений належної йому квартири поза своєю волею (а.с. 25). У судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідача, апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що сторони просили затвердити укладену між ними мирову угоду, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим законом чи іншими актами, та що мирова угода укладена на добровільних засадах, без примусу, не поуршує прав і інтересів сторні, інших осіб та держави.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов поспішно, із порушенням норм процесуального права. Так, відповідно до правил ст. 11 ЦПК "суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі". Між тим, позовні вимоги було заявлено лише про стягнення певної суми, а не про визнання права власності на нерухоме майно - затверджуючи "мирову угоду" суд вийшов за межі позовних вимог та своєю ухвалою фактично підмінив нотаріальне оформлення угоди щодо купівлі-продажу, порушивши цим самим порядок здійснення угод із нерухомістю. Доводи апелянта про те, що його не повідомляв суд про відкриття провадження у справі, не направляв йому повістки, через що фактично він не приймав участі у розгляді справи певною мірою підтверджуються матеріалами справи - адже позов заявлено було не за місцем реєстрації проживання відповідача, позов до суду надійшов 01.02.2013 року, провадження за ним було відкрито 04.02.2013 року - без виконання судом вимог ст. 122 ч. 3 - а вже на 06.02.2013 року було призначено судове засідання - у порушення визначених ст. 74 ч. 4 термінів направлення та вручення судових повісток. У справі немає доказів отримання відповідачем судової повістки. Наявна у справі письмова заява та мирова угода, що підписані від імені сторін по справі -не реєструвалась у канцелярії суду, немає підстав вважати що достовірність підписів на цій заяві та мировій угоді перевірялись судом (а.с. 18-19). У журналі судового засідання що підписаний секретарем Прощаликіной Л.Г. відмічено про участь у судовому розгляді обидвох сторін, але не вказано що особи, що з'явились - встановлювались судом за паспортом у порядку, що є передбачений ч. 3 ст. 163 ЦПК - до матеріалів справи не долучено технічного запису судового розгляду - не вказано про технічну фіксацію і у журналі засідання, що теж свідчить про порушення судом норм ст. 197 ЦПК. Крім того, колегія суддів звертає увагу і на ті обставини, що згідно до правил ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. У матеріалах справі є копія паспорта відповідача, яку подав позивач одночасно з позовом - і суд мав можливість перевірити місце реєстрації відповідача - у м. Свердловську (а.с. 6), що не співпадає із вказаною адресою у позові, де місцем проживання зазначено - м. Ровеньки. Проте суд не звернув на це уваги, не виконав і вимог ст. 122 ч. 3 ЦПК щодо перевірки інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, не переконався у отриманні повісток відповідачем. У матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 щодо судових засідань по справі у передбаченому ст.ст.74-76 ЦПК України порядку (відповідно до ст.74 ЦПК України судові виклики та повідомлення здійснюються повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, за адресою, вказаною стороною. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за 3 дні до судового засідання. При цьому повістки разом із зворотною розпискою надсилаються рекомендованим листом або через кур`єрів. Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду). Крім того, відсутні відомості про направлення відповідачу копії позовної заяви - у супровідному листі на а.с. 17 вказано лише про ухвалу суду.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314-315, ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ровеньківського міського суду Луганської області від 06 лютого 2013 року задовольнити частково.

Ухвалу Ровеньківського міського суду Луганської області від 06 лютого 2013 року скасувати та повернути вирішення питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: _ _ _ _ _ _ _ Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _