Справа № 2а-589/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Перегінець Л.В.
секретаря Уєвич Н.П.
при адвокаті ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 до начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Івано-Франківського міського відділу міліції
предмет адміністративного позову: про визнання нечинним рішення про видворення за межі України, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб про визнання нечинним рішення про видворення за межі України від 25.02.2007 року.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з мотивів викладених в позові, просив постановити рішення, яким його задоволити та визнати нечинним рішення начальника ВГІРФО Івано-Франківського MB УМВС.
Вимоги мотивував тим, що згідно з рішенням начальника ВГІРФО Івано-Франківського MB УМВС від 25.02.2007 року його видворено за межі України та зобов'язано покинути територію України у термін до 01.05.2007 року, встановлено заборону в"їзду на територію України до 23.08.2007 року. Однак про прийняте рішення він дізнався лише в травні 2007 року, коли звернувся зі скаргою до прокурора м. Івано-Франківська. Підставою для винесення рішення послужило складення адміністративного протоколу про порушення ним вимог ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто проживання на території України без реєстрації в органах внутрішніх справ. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 26.02.2007 року Івано-Франківським міським судом було винесено постанову про визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП з накладенням стягнення 340 грн. штрафу, тобто після прийняття рішення органом внутрішніх справ. Вважає, що прийняття рішення органом внутрішніх справ про видворення його за межі України не відповідає вимогам ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців», оскільки таке може бути прийнято тільки після виконання адміністративного стягнення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому таке на підставі ч.4 ст.128 КАС України проведено за його відсутності.
Заслухавши пояснення сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням начальника ВГІРФО від 25.02.2007 року громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 вирішено видворити за межі України та заборонено в'їжджати на територію України.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення підставою його винесення послужив складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення ст. 203 КУпАП.
Відповідно до ст. 26 Конституції України - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими ж самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.
Постановою Івано-Франківського міського суду ОСОБА_3 від 26.02.2007 року визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф 340 гривень. Штраф позивачем було оплачено в повному обсязі 19.03.2007 року, про що свідчить квитанція АКБ «Фінанси та Кредит».
Стаття 32 Закону України «Про правовий статус іноземців» передбачає порядок видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України. Згідно ч.1 ст.32 згаданого закону іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про видворення було прийнято 25.02.2007 року, тоді як фактично до адміністративної відповідальності позивача було притягнуто 26.02.07р., а штраф сплачено 19.03.07р. За таких обставин прийняття рішення органом внутрішніх справ про видворення позивача за межі України не відповідає вимогам ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців», оскільки могло бути винесено після виконання адміністративного стягнення.
Суд враховує і ту обставину, що під час нового розгляду справи про адміністративне правопорушення внаслідок оскарження, постановою Івано-Франківського міського суду від 22.10.2007 року № 3-26555/2007 провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.203 КУпАП закрито у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що рішення начальника ВГІРФО від 25.02.2007 року слід визнати нечинними, оскільки судом встановлено саме ті обставини, що вказують на виявлені порушення зі сторони відповідача вимог згаданого закону.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.26 Конституції України, ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців", ст.ст. 11, 71, 72, 104, 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 до начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Івано-Франківського MB УМВС про визнання нечинним рішення про видворення за межі України - задоволити.
Рішення начальника ВГІРФО Івано-Франківського MB УМВС від 25.02.2007 року про видворення громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 за межі України - визнати нечинним.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.