Справа № 1028/133/12 Головуючий у І інстанції Бурзель

Провадження № 11/780/572/13 Доповідач у 2 інстанції Полосенко В.С.

Категорія 19 24.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Авраменка М. Г.

суддів: Полосенка В.С., Семенцова Ю. В.,

за участю прокурора Красківського В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 13 березня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новгородівка Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

16.02.1999 року вироком Сарненського районного суду Рівненської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 7 місяців позбавлення волі, звільненого 05.03.1999 року по відбуттю покарання;

17.05.2000 року вироком Сарненського районного суду Рівненської області за ст. 42, ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна;

01.06.2005 року вироком Сарненського районного суду Рівненської області за ст. 70, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, з приєднанням 6-ти місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частини невідбутого покарання згідно вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 17.05.2000 року, на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

Вироком Яготинського районного суду виправдано ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 327 КПК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину, а за ч. 2 ст. 186 КК України його засуджено на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вироком вирішено питання речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_2 виправданий, у пред'явленому органом досудового слідства, вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.

Цим же вироком ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він, будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив та повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, 23 січня 2012 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні громадського туалету залізничного вокзалу ст. Яготин Київської області, та маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, умисно наніс ОСОБА_4 два удари рукою в обличчя та один удар ногою по нозі. Від нанесених ударів потерпілий впав на підлогу і намагався чинити опір, однак ОСОБА_2, подавляючи волю потерпілого до захисту та продовжуючи свої злочинні дії, наніс два удари ногою по тулубу потерпілого, чим подавив волю останнього до захисту, повторно та відкрито викрав з матерчатої сумки останнього мобільний телефон марки Нокіа Х-2-01, вартістю 1000 гривень, в якому була сім-картка оператора МТС вартістю 10 гривень, гроші в сумі 1200 гривень, дві батарейки «Соні», вартістю 7,5 гривень, чим завдав збитків потерпілому на загальну суму 2217 гривень 50 коп.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор просить його змінити у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, виключивши з мотивувальної частини вироку абзаци «. . . органом досудового слідства підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за наступних обставин . . .» та «. . . органом досудового слідства підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин. . .». В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідно до положень ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. Так, в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

В своїй апеляції адвокат ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі та постановити свій вирок, яким призначити останньому більш м'яке покарання, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, посилаючись на неповне врахування судом пом'якшуючих обставин по справі. Вказує на те, що ОСОБА_2 не вчиняв ніяких дій, що були б направлені на приховання своїх безпосередніх злочинних дій, своїми показами не вводив в оману суд з метою уникнення кримінальної відповідальності та зробив правильні висновки щодо своєї попередньої протиправної поведінки.

Заслухавши доповідача, думку прокурора в підтримку своєї апеляції та заперечення проти задоволення апеляції захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненому, а також кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186 КК України ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах і апелянтами не оспорюється.

Міра покарання ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України. Судом було взято до уваги тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується негативно та посередньо, раніше неодноразово судимий.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину засудженим в стані алкогольного сп'яніння.

Зважаючи на встановлені вище обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі, яке на думку апеляційного суду є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Всупереч доводам адвоката, при визначенні покарання ОСОБА_2, судом в повній мірі було враховано дані про його особу, ставлення до вчинених злочинних дій, а також суду було відомо про намір засудженого створення сім'ї та інші дані, на які посилається захисник в своїй апеляції.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_2

Що стосується доводів апеляції прокурора про порушення судом при складанні вироку вимог ст. 334 КПК України, що виразилось у посиланні суду в мотивувальній частині вироку на те, що ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 185 КК України, то вони є слушними, однак на думку апеляційного суду, дана обставина не вплинула на законність прийнятого судом рішення і не є підставою для його зміни, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 370 КПК України.

До того ж, як убачається з вироку суду і матеріалів справи, ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачувався за ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 185 КК України. Оскільки під час розгляду справи не було доведено участі підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, останній був виправданий по даній статті. Тому місцевим судом відповідно до ст. 334 КПК правильно наведено в мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнано судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного.

За даних обставин, апеляційний суд не вбачає істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону для зміни або скасування вироку суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в ред.1960 року), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора та адвоката залишити без задоволення, а вирок Яготинського районного суду Київської області від 13 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий:

Судді: