АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/429/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.122 ч.1 КК України Горобець О.К.

Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Тапала Г.К.

суддів Суходольського М.І., Неділька М.І.

за участю прокурора Кругляк Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора Литвина М.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше судимий 19.07.2010 року Шполянським

районним судом Черкаської області за ст.366 ч.2, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік

за ст. 122 ч.1 КК України провадженням закрито за відсутністю в діянні складу злочину.

в с т а н о в и л а :

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 10 червня 2011 року близько 22 години в будинку по АДРЕСА_2 під час сварки, що переросла в бійку, діючи умисно, наніс удари дерев'яною палицею по руці ОСОБА_4, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ліктьової кістки, що згідно висновку судово-медичного експерта № 125/33 від 22.05.2011 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26.03.2013 року, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.122 ч.1 КК України провадженням закрито за відсутністю в діянні складу злочину.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що у діянні ОСОБА_3 у зв'язку з нездатністю усвідомлювати реальний смисл власних дій і в повній мірі керувати ними та передбачати їх наслідки відсутній склад злочину, передбачений ст.122 ч.1 КК України і тому справа підлягає закриттю на підставі ст.ст. 6 ч.1 п.2, ст.282 ч.1 КПК України.

Прокурор Литвин М.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неповноту судового слідства та істотне порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

Вказує, що відповідно до ч.4 ст.327 КПК України суд за відсутністю в діяннях підсудного складу злочину постановляє виправдувальний вирок, а не закриває справу. Крім того, відповідно до п.14 ст.32 КПК України, розглядаючи справу одноособово суддя повинен був винести процесуальне рішення у формі постанови.

Зазначає, що відповідно до висновків судово-психологічної експертизи № 394-ПС від 21.05.2012 року ОСОБА_3 знаходився у стані фрустрації, що вплинуло на його свідомість і поведінку та не був у стані усвідомлювати реальний смисл власних дій 10.06.2011 року, в повній мірі керувати ними і передбачати наслідки. Відповідно до ст.20 КК України особа визнана обмежено осудною підлягає кримінальній відповідальності і якщо у справі є дані, які можуть свідчити про обмежену осудність обвинуваченого, відповідно до ст.204 КПК України повинна бути призначена судово-психіатрична експертиза для встановлення психічного стану особи в конкретні проміжки часу і щодо певних обставин. За висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 32 від 25.01.2013 року ОСОБА_3 будь-яким хронічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав, на період до якого відноситься скоєння інкримінованих йому діянь, а виявляє прояви органічного емоційно-лабільного розладу та розлади адаптації з переважанням розладів емоцій, однак це не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Висновки суду щодо оцінки доказів не викладені в точних і категоричних судженнях і підстави прийняття одних та відхилення інших доказів судом не вмотивовані.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Кругляк Н.М., яка підтримала апеляцію прокурора Литвина М.І., перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.367 ч.1 КПК України (1960 р.) підставами для скасування постанови суду при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно ст.76 КПК України (1960 р.) експертиза призначається обов'язково для визначення психічного стану обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності.

Із матеріалів справи вбачається, що судом була призначена судово-психологічна експертиза, згідно висновку якої від 21.05.2012 року ОСОБА_3 в період вчинення ним протиправних дій 10.06.2011 року (нанесення ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень) знаходився в стані фрустрації, що вплинуло на його свідомість і поведінку, він був не в змозі усвідомлювати реальність своїх дій і в повній мірі керувати ними та передбачати їх наслідки.

По справі була проведена і судово-психіатрична експертиза, згідно висновку якої від 25.01.2013 року ОСОБА_3 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждав і не страждає, а виявляє прояви органічного емоційно-лабільного розладу та розлади адаптації з переважанням розладів емоцій, що при збереженні у нього процесів мислення, пам'яті, інтелекту, вольового контролю, достатній соціальній адаптації, свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_3 інкримінованих йому діянь, у нього не відмічалось проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, не потребує.

Як слідує із ухвали, суд вважав, що ОСОБА_3 наніс умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження в стані сильного душевного хвилювання.

Суд не врахував, що стан сильного душевного хвилювання - це стан фізіологічного афекту, котрий являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка виникла раптово внаслідок протизаконного насильства (фізичного та (або) психічного), систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для з'ясування, чи вчинено діяння в стані сильного душевного хвилювання, суди мають призначати психолого-психіатричну експертизу.

Всупереч цим роз'ясненням суд таку комісійну експертизу не призначив, питання щодо психо-фізіологічного стану ОСОБА_3 повно і всебічно не з'ясував та прийняв рішення, яке не може залишатись в силі.

Крім того, приймаючи рішення про закриття справи на підставі ст.6 ч.1 п.2 та відповідно до ст.282 КПК України (1960 р.) за відсутністю в діянні складу злочину, суд допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону, оскільки згідно з ч.4 ст.327 КПК України (1960 р.) коли в діянні підсудного немає складу злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

Ухвала суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора Литвина М.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2013 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Г.К.Тапал