Номер провадження № 22-ц/785/1963/13

Головуючий у першій інстанції Швець В.М.

Доповідач Троїцька Л. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Каланжовій Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради про відшкодування матеріального та моральної шкоди за апеляційною скаргою начальника Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

29.10.2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Ізмаїльської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, в якому просила стягнути з відповідачів солідарно на її користь матеріальну шкоду в сумі 16 013,93 грн.; витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі 380 грн.; моральну шкоду в сумі 10000 грн.; судові витрати в розмірі 293. 93 грн., а всього 26 687, 86 грн. (а.с.1-3).

Позов обґрунтувала тим, що 21.10.2007 року о 4 годині, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Сітроен ВХ 19Д», д/н НОМЕР_2 рухаючись в м. Ізмаїлі по головній дорозі - вул. Ватутіна в бік вул. Папаніна, скоїв зіткнення із вантажопасажирським автобусом «Івеко», д/н НОМЕР_1, який належить їй, під керуванням ОСОБА_5, що рухався по другорядній дорозі - вул.28-го Червня. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На її думку, вищевказане ДТП трапилося з вини відповідачів, оскільки дорожній знак «Уступи дорогу» не був встановлений на вул.28-го Червня перед виїздом на вул. Ватутіна, що і призвело до ДТП. Водій її автомобілю рухався по головній дорозі, бо на неврегульованому перехресті требо пропустити автомобіль з правого боку. Але водій іншого автомобіля також вважав, що рухається по головній дорозі, бо з його боку раніше був встановлений знак «Головна дорога».

Крім того, від дій відповідачів вона отримала моральну шкоду, що виразилась у психічних стражданнях через зміну звичного образу життя, у зв'язку з відсутністю транспортного засобу на час ремонту, яку вона оцінила в 10 000 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2009 року за заявою представника Ізмаїльської міської ради провадження у справі було зупинено до розгляду апеляційним судом Одеської області цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до Ізмаїльської міської ради про відшкодування шкоди (а.с.56).

Ухвалою суду від 09.06.2010 року відновлено провадження у справі на підставі ст.204 ЦПК України (а.с.57).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.11.2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з УЖКГ Ізмаїльської міської ради на користь ОСОБА_2 16 013,93 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 380 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 293,93 грн. судових витрат, а разом - 18 187,86 грн. (а.с.120-122).

В апеляційній скарзі начальник УЖКГ Ізмаїльської міської ради просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, а саме, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, і норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаній нормі права рішення суду не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що факт заподіяння ушкоджень автомобілеві ОСОБА_2 в результаті ДТП підтверджується протоколом огляду місця ДТП 21.10.2007 року, схемою до нього та довідкою ДАІ про ДТП (а.с.20, 22).

Згідно висновку фахівця №3 від 24.01.2008 року сума матеріального збитку автомобілю позивача становить 12 934,54 грн. Вартість проведеного дослідження 550 грн. (а.с.7-19).

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2007 року, яка набрала законної сили, встановлено, що на перехресті вулиць Ватутіна та 28-го Червня в м. Ізмаїлі з боку вулиці 28-го Червня не був встановлений дорожній знак «Дати дорогу» (а.с.6).

Дорога, на якій відбулося ДТП, є власністю територіальної громади міста Ізмаїла, представницьким органом якого є місцева рада.

Відповідальність за встановлення дорожніх знаків покладена на Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради (а.с.23-24, 25).

Задовольняючи вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1 500 грн., суд виходив з того, що Управління допустило незаконні дії відносно позивача, шкоду не відшкодувало, позбавило її можливості використовувати автомобіль, що призвело до моральних страждань позивачки.

При цьому, суд керувався вимогами ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.9, 14, 16, 24, 38, 53 Закону України «Про дорожній рух», ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування» та відповідними нормами ЦПК України.

Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актом цивільного законодавства.

З урахуванням конкретних обставин справи апеляційний суд вважає, що позивачкою невірно обраний засіб захисту своїх порушений прав з наступних підстав.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права ОСОБА_2 відповідно до правил ст.60 ЦПК України мала надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідачів, її розмір, а також докази того, що останні є завдавачами шкоди або особами, які відповідно до закону зобов'язані її відшкодувати. Крім того, довести вину відповідачів у заподіянні шкоди автомобілю.

Такі докази позивачкою не надані.

Матеріалами справи встановлено і не оспорюється сторонами, що шкода автомобілю позивача, завдана внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки на неврегульованому перехресті вулиць Ватутіна і 28 Червня у м. Ізмаїлі.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно ст.ст.1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вини зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

При викладених обставинах колегія приходить до висновку, що причинного зв'язку між шкодою, заподіяною власнику автомобіля, та діями відповідачів, в тому числі, УЖКГ Ізмаїльської міської ради, яке, на думку позивача, повинне було встановити відповідний дорожній знак, немає, так як шкода її автомобілеві безпосередньо завдана внаслідок зіткнення з іншим джерелом підвищеної небезпеки.

Суб'єктами відповідальності перед власником автомобіля, в даному випадку, на думку колегії, є водії транспортних засобів, які здійснювали їх експлуатацію, в залежності від вини кожного з них.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2007 року, якою встановлено, що ДТП сталося внаслідок відсутності дорожнього знаку «Дати дорогу» на перехресті вулиць Ватутіна та 28 Червня з боку вулиці 28 Червня у м. Ізмаїлі з вини УЖКГ Ізмаїльської міської ради, і визнає її доказом в сукупності з іншими доказами по справі, які оцінюються судом відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки така шкода згідно ч.1 ст.1167 ЦК України відшкодовується особою за наявності її вини.

Посилання ОСОБА_2 як власника транспортного засобу, на право вимагати відшкодування шкоди на підставі норм Закону України «Про Дорожній рух», є безпідставні по вищевикладеним мотивам.

Аналогічні висновки зроблені судом апеляційної інстанції і в рішенні від 13.11.2009 року, яке набрало законної сили, за позовом учасника ДТП - ОСОБА_6 (а.с.103).

Однак, суд першої інстанції вказане рішення до уваги не прийняв і належної правової оцінки встановленим обставинам не дав.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права і з підстав, передбачених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу начальника Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2012 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради про відшкодування матеріального та моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

О.М.Таварткіладзе

В.П.Фальчук