1-136                                                                                                                                                 

ПОСТАНОВА

11 грудня 2007 року                                                                                      місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ЛОЗІ К.А., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ГРИНЕНКО Г.Є., захисника підсудної - адвоката ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням курсанта 5 курсу фінансово-економічного факультету Військового інституту Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, рядової військової служби за контрактом

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомирі, громадянки України, українки, з базовою вищою освітою, неодруженою, раніше не судимої, на військовій службі з березня 2003 року, такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, -у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. З ст. 358 КК України, Судовим слідством військовий місцевий суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в червні 2007 року, в касі військового інституту перед вибуттям у службове відрядження для проходження військової практики отримала аванс в сумі 3 700 грн. Військову практику підсудна проходила з 01 по 29 липня 2007 року у військовій частині А-0224, яка розташована у місті Миколаєві. У цей же час підсудна, з корисливих мотивів та з метою заволодіння грошовими коштами Міністерства оборони України, у невстановленої особи, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, отримала фіктивний документ - рахунок розташованого у місті Миколаєві готелю «СОРЕНТО» приватного підприємця «ОСОБА_3» за № 413 від 03 липня 2006 року, в який було внесено неправдиві дані про оплату нею 2 750 грн. за начебто проживання в готелі «СОРЕНТО» в період з 03 по 28 липня 2007 року, однак, під час проходження військової практики ОСОБА_1 фактично проживала у своїх знайомих у цьому ж місті.

В подальшому, після повернення з відрядження ОСОБА_1, діючи з наведених вище підстав та мотивів, спрямованих на заволодіння грошовими коштами Міністерства оборони України шляхом шахрайства, подала командуванню Військового інституту Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, поряд з іншими, такими що відповідають дійсності документами, також і фіктивний документ - рахунок розташованого у місті Миколаєві готелю «СОРЕНТО» приватного підприємця «ОСОБА_3» за № 413 від 03 липня 2006 року, в наслідок чого незаконно заволоділа грошами в сумі 2 750 грн. за своє начебто проживання в період з 03 по 28 липня 2007 року в готелі «СОРЕНТО» у місті Миколаєві. Отриманими коштами в сумі 2 750 грн. підсудна розпорядилася на власний розсуд.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у викладеному вище обвинуваченні визнала у повному обсязі і дала покази, які повністю відповідають викладеним вище обставинам та крім того пояснила, що лише внаслідок скрутного матеріального становища, а також через хворобу вирішила таким чином заволодіти чужими грошовими коштами. В готелі «СОРЕНТО» вона спілкувалася з невідомою їй жінкою, яка і надала підроблені документи, в тому числі і квитанцію №413 про те, що вона, ОСОБА_1 начебто проживала в цьому готелі. В подальшому ці документи були надані разом з проїзними документами для звіту до фінансово-економічної служби інституту. В подальшому вона добровільно повернула до каси інституту незаконно отримані 2750 грн Крім особистого визнання, вина підсудної підтверджується всією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, підсудною та іншими учасниками процесу не заперечуються. За клопотанням ОСОБА_1, яке підтримали інші учасники судового засідання, судове засідання проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 299 КПК України. Про цьому судом роз'яснено, що в цьому випадку учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Під час судового засідання від захисника ОСОБА_1 надійшло клопотання, яке було нею підтримано, про звільнення підсудної від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК

2

України у зв'язку з дійовим каяттям.

Прокурор в суді не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи, наявними підстави для застосування до ОСОБА_1 ст. 45 КК України.

Заслухавши думку державного обвинувача, підсудної, її захисника, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення заявленого клопотання з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялися, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, під час проходження військової служби характеризується виключно з позитивної сторони, має ряд заохочень по службі, крім того, після вчинення злочину щиро покаялася а також, в ході досудового слідства, сприяла розкриттю вчиненого нею злочину, будь-яких шкідливих наслідків від її дій не настало, шкода заподіяна державі відшкодована в повному обсязі. Злочини, передбачені ч.1 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України за своєю правовою природою є злочинами невеликої тяжкості.

Крім того, дійшовши висновку про можливість застосування до підсудної ст. 45 КК України, суд також враховує, що незалежно від того, що підсудною вчинено два злочини, використання завідомо підроблених документів та вчинення шахрайства охоплювались в даному конкретному випадку єдиним умислом підсудної, спрямованим на протиправне заволодіння грошовими коштами.

Під час судового слідства істотних порушень кримінально-процесуального закону або будь-яких інших ґрунтовних підстав, які б могли перешкодити застосуванню до ОСОБА_1 положень ст. 45 КК України не встановлено.

На підставі викладеного та, керуючись ч.2 ст.7², ст.ст.273, 282, 299 КПК України, військовий суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. З ст.358 КК України, на підставі ст. 45 КК України закрити у зв'язку з дійовим каяттям, звільнивши її від кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд -скасувати.

Речові докази по справі, зазначені на а/с 14 - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Касову книгу за 2006 - 2007 роки Військового інституту Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у Військовому інституті - передати останньому для використання за належністю.