Судове рішення #2993067
№1-144

№1-144

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року                                                                                                         місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі СІРЕНЧЕНКО В.В., за участю помічника військового прокурора Київського гарнізону лейтенанта юстиції ШЕКШЕЄВОЇ B.C., захисника підсудного - ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України

солдата запасу ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кіровограді, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не судимого, звільненого з військової службу у запас у листопаді 2007 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

2 лютого 2007 року, близько 12 години 35 хвилин, ОСОБА_1, керуючи технічно-справним легковим автомобілем - "ВАЗ-2107" в.н.НОМЕР_1, який належить ЗО автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України, та, рухаючись по Повітрофлотському проспекту в напрямку Севастопольської площі в місті Києві, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 8.7.3 (є), 12.3 Правил дорожнього руху, проїжджаючи регульоване перехрестя Повітрофлотського проспекту з вулицею Солом'янська зі швидкістю 20 км/год належним чином за дорожньою обстановкою не стежив, на її зміну не реагував, внаслідок чого проїхав вказане перехрестя на червоний сигнал світлофора та виїхав на регульований пішохідний перехід поблизу буд.28 по проспекту Повітрофлотському, де, побачивши громадянку ОСОБА_3., яка переходила проїзну частину дороги на зелений для пішоходів сигнал світлофору, заходів для зупинення автомобіля не вжив, у зв'язку з чим скоїв наїзд на потерпілу. Внаслідок наїзду ОСОБА_3. було спричинено ушкодження внутрішньої бічної зв'язки лівого колінного суглобу, тобто середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров'я на строк більше 21 доби, а також закриту черепно-мозкову травму у формі струсу головного мозку і синець правої лобної ділянки, тобто, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В зв'язку з отриманими травмами, потерпіла 2 лютого 2007 року знаходилася на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №17, а з 6 по 19 лютого того ж року - на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №18.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та про час, місце, обставини і наслідки дорожньо-транспортної пригоди дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину. При цьому, підсудний пояснив, що він 2 лютого 2007 року, близько 12 години 30 хвилин, рухаючись на легковому автомобілі - "ВАЗ-2107" в.н.НОМЕР_1 в крайній лівій смузі по Повітрофлотському проспекту в напрямку Севастопольської площі в місті Києві, під'їхав до регульованого перехрестя Повітрофлотського проспекту з вулицею Солом'янська, де побачив, що за вказаним перехрестям в його ж напрямку руху в крайній лівій смузі біля тротуару перед регульованим пішохідним переходом стоїть автобус. Подивившись, що горить зелений сигнал світлофора, він, ОСОБА_1, почав здійснювати маневр - перестроюватися в ліву сусідню смугу для продовження руху прямо. Проте, в подальшому під час виконання маневру, він на сигнал світлофора не подивився, а продовжив рух прямо, у зв'язку з чим проїхав через перехрестя на червоний сигнал світлофора. Як далі пояснив підсудний, проїхавши перехрестя зі швидкістю 20 км/год, він виїхав на пішохідний перехід, де на відстані одного метра від автомобіля побачив пішохода. При цьому, він, ОСОБА_1, заходів для гальмування автомобіля не вжив, внаслідок чого скоїв наїзд на вказаного пішохода,

 

2 як пізніше з'ясувалося, громадянку ОСОБА_3 Внаслідок наїзду, потерпіла впала на дорожнє покриття, а він, ОСОБА_1, зупинив автомобіль та в подальшому вжив заходів для перенесення ОСОБА_3 до автобуса, після чого прибула швидка медична допомога. Також підсудний уточнив, що технічний стан автомобіля, яким він керував, був справний, скарг на стан здоров'я у нього не було.

Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене в повному обсязі.

Отже, дії підсудного ОСОБА_1, який керуючи технічно - справним транспортним засобом -легковим автомобілем "ВАЗ-2107" в.н. НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 8.7.3 (є), 12.3 Правил дорожнього руху порушив правила водіння, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч.І ст. 415 КК України.

Разом з тим, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 порушення ним вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (а), 2.3 (в) ,12.1 Правил дорожнього руху як зайво пред'явлені, оскільки порушення, передбачені п.п. 13 і 1.5 Правил дорожнього руху мають загальний характер, а порушення, передбачені п.п. 2.3 (а), 2.3 (в) і 12.1 цих же Правил, не знаходяться в прямому причинному зв'язку з вчиненою підсудним дорожньо -транспортною пригодою.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд визнає і враховує як обставини, що пом'якшують йому покарання те, що він щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв його розкриттю, добровільно відшкодував збитки, понесені медичними закладами на лікування потерпілої, а також те, що підсудний був недосвідченим водієм, оскільки мав незначний досвід водіння транспортними засобами (два місяці).

Беручи до уваги вказані обставини, які суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, як до призову на службу, так і під час її проходження характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати до підсудного ст.69 КК України і призначити йому за ч.1 ст.415 КК України покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті. З урахуванням вказаних пом'якшуючих обставин, тяжкості злочину, обставин справи та особи винного, суд знаходить можливим не позбавляти ОСОБА_1 волі, оскільки вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України. Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, в результаті чого наступили середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд вважає за необхідне застосувати до підсудного додатковий вид покарання, передбачений ст.55 КК України, згідно з якою позбавити його права керувати транспортними засобами. На підставі викладеного і, керуючись ст.ст.299, 323, 324, 325, 331, 332 КПК України, військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 415 КК України, за якою, із застосуванням ст.69 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

Згідно зі ст.55 КК України позбавити ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Призначене ОСОБА_1 основне покарання не виконувати, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Призначене ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік підлягає реальному виконанню.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

 

3

Судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 470 грн. 71 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в місті Києві.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація