Справа № 2-286/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           21 жовтня 2008 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого-судді  - Орінко В. В.

при секретарі    -   Бондарчук Ю.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець в залі  засідань Бобринецького районного суду справу за позовом ОСОБА_1  до  Кіровоградської обласної організації Товариства Червоного Хреста Василівської сільської Ради Бобринецького району Кіровоградської області, про стягнення заробітної плати, інших виплат пов'язаних з трудовою діяльністю та моральної шкоди, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

         Позивач звернувсь до суду з позовом про стягнення заробітної плати, інших виплат, пов'язаних з трудовою діяльністю та моральної шкоди з тих підстав, що відповідачі не виконали умови договору № 3 від 01.01.2006 року, згідно якого він працював патронажною медичною сестрою, тобто за 9 місяців 2006 року не виплатили заробітну плату, інші виплати, пов'язані з його трудовою діяльністю, чим спричинили моральну шкоду, яку він оцінює в 5 тис. грн.

         В судовому засіданні  представник позивачаОСОБА_4. позов підтримала в повному обсязі.

         Представник обласної організації товариства Червоного Хреста Юрченко В.А. позов не визнав та пояснив, що 01.11.2005 року між його організацією та Василівською сільською радою, був укладений договір № 3 про спільну діяльність з організації надання медичної, гуманітарної та соціально-побутової допомоги, безпосередньо мешканцям с. Новогомельське Василівської сільської ради, відповідно якого на посаду медичної сестри патронажної служби наказом № 68 від 01.11.2005 року був зарахований ОСОБА_1

         Вказаним договором були визначені права та обов'язки сторін та порядок фінансування посади медичної сестри патронажної служби, відповідно якого Василівська сільська рада зобов'язувалася перерахувати заробітну плату згідно затвердженого кошторису до 05 числа наступного місяця, який іде за тим, за який оплачується заробітна плата.

         До квітня 2006 року Василівська сільська рада перерахувала кошти на заробітну плату ОСОБА_1, з квітня 2006 року фінансування припинилося, про що було  повідомлено ОСОБА_1 і роз'яснено, що заробітна плата йому нараховуватися не буде, однак він, запевнивши їх, що з головою сільської ради  вирішить питання фінансування і продовжував працювати, і лише 31.12.2006 року наказом № 57 був звільнений. Вважає, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 виникла з вини Василівської сільської ради, а тому остання і повинна нести за це відповідальність.

         Аналогічні пояснення представників відповідачаОСОБА_2. та ОСОБА_3

         Представник Василівської сільської ради Курач В.П. позов не визнав та пояснив, що на час укладання вище вказаних договорів він головою сільської ради не працював, а тому про вказані обставини йому відомо не було. Вказані кошти в бюджет Василівської сільської ради на 2008 рік включенні не були, що на даний час унеможливлює  перерахування вказаних коштів на рахунок обласної організації товариства Червоного Хреста. При формуванні бюджету на 2009 рік вказані кошти будуть враховані і при їх наявності перераховані за призначенням.

         Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого.

           Право на заробітну плату,  не нижчу від визначеної законом, гарантовано статтею 43 Конституції України.

           Відповідно до статті 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу,  зазначена стаття кореспондується із ст.94 КЗпП України.

           Статтею  21  Закону України “Про оплату праці” передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

            Відповідно до ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

            Відповідно до ст.115 зазначеного вище Кодексу  заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

            Статтею 116 цього  Кодексу  передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.           

         Судом встановлено, що 01.11.2005 року та 01.01.2006 року між Кіровоградською  обласною організацією Товариства Червоного Хреста та Василівською сільською радою були укладені договори про спільну діяльність в організації надання медичної допомоги мешканцям с. Новогомельське Бобринецького району.

         На підставі вказаних договорів ОСОБА_1 наказом № 68 Кіровоградської обласної організації Товариства Червоного Хреста від 01.11.2005 року зарахований на посаду медичної сестри патронажної служби в с. Новогомельському Василівської  сільської ради з посадовим окладом 382,00 грн., як медичній сестрі без категорії за кошти Василівської сільської ради.

         З трудової книжки  ОСОБА_1. вбачається, що  працюючи  на посаді медичної сестри  в с.Новогомельське з 01.11.2005 року по 29.12.2006 року, фактично він  перебував у трудових відносинах із Кіровоградською обласною організацією Товариством Червоного Хреста.

         До квітня 2006 року Василівська сільська рада своєчасно на рахунок  Товариства Червоного Хреста перераховувала кошти, які використовувалися на оплату заробітної плати ОСОБА_1

         З квітня місяця 2006 року Василівська сільська рада припинила фінансування заробітної плати ОСОБА_1, але останній продовжував виконувати обов'язки  медичної сестри патронажної служби с. Новогомельське і лише 31.12.2006 року наказом № 57 був звільнений з посади.

         Вказані обставини підтверджуються довідкою Кіровоградської обласної організації Товариства Червоного Хреста із якої слідує, що ОСОБА_1 в 2006 році щомісяця нараховувалася заробітна плата, але з квітня 2006 року він її не отримував, а тому на час розгляду справи заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, що підлягає виплаті позивачу становить 5262,00 грн.

          Оскільки ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Кіровоградською обласною організацією  Товариством Червоного Хреста, то саме у останнього виникли зобов”язання перед ним  із  виплати заборгованості  із заробітної плати  в сумі 5262,00 грн., а тому задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд стягує  вказану суму заборгованості із Кіровоградської обласної організації  Товариства Червоного Хреста та відмовляє у вимогах позивача щодо стягнення її із Василівської сільської ради.

         Між тим, вимога позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку задоволена бути не може, з тих підстав, що позивачем і не надавалася заява про надання йому відпустки, а звільнений він був по закінченню дії договору.

         Не підлягає задоволенню і вимога позивача в частині виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, з слідуючих підстав.

         Згідно ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо  до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

          В судовому засіданні було встановлено,  що позивач про порушення свого права дізнався в квітні 2006 року, тобто з часу не отримання заробітної плати.

         З вимогою про поновлення вищевказаних строків позивач не звертався, крім того середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку у відповідності до ст. 117 КЗпП виплачується працівникові у разі невиплати належних звільненому працівникові сум лише за наявності вини  власника або уповноваженого ним органу, яку не обгрунтував належними доказами позивач.           

       Позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

           Відповідно до статті  237-1КЗпП України  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

         Суд вважає, що не виплатою заробітної плати порушені законні права позивача, які призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя та своєї сім'ї, однак суму відшкодування моральної шкоди визначає в розмірі 200 грн., яка підлягає стягненню із Кіровоградської обласної організації  Товариства Червоного Хреста.

          Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги до Василівської сільської ради про стягнення заробітної плати, інших виплат пов'язаних з трудовою діяльністю та моральної шкоди позивачем необгрунтовані належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

         Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213, 215, п.1) ч.1 ст.367  ЦПК України, ст.ст.94, 95, 115,  116, 117, 237-1, 233 КЗпП України, ст.1, 21 Закону України “Про оплату праці”, суд, -            

                                                         В И Р І Ш И В :

         Позов ОСОБА_1- задовольнити частково.

         Стягнути з Кіровоградської обласної організації Товариства Червоного Хреста України на користь ОСОБА_1 не отриману заробітну плату в сумі - 5262,00 грн. та моральну шкоду - 200 грн.,  а також   на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ. В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.  

         В позові ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про стягнення заробітної плати, інших виплат пов'язаних з трудовою діяльністю та моральної шкоди - відмовити повністю.

       Заява про апеляційне оскарження може бути  подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний  суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня проголошення   рішення.

         Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя                                                                          (підпис)

         Копія вірна

         Суддя                                                                          В.В.Орінко