№ справа:106/4528/2012Головуючий суду першої інстанції:ОСОБА_1
№ провадження:11/190/657/13Доповідач суду апеляційної інстанції:ОСОБА_2
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.,
СуддівКорольова М.П.,Єлгазіної Л.П.,
За участю прокурораБородіної І.Т.,
засудженої захисникаОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженої ОСОБА_6, її захисника ОСОБА_7 та прокурора,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2013 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ахтубінськ, РФ, громадянка України, маюча вищу освіту, не заміжня, працююча на момент вчинення злочину начальником відділу взаємодії з роботодавцями Євпаторійського міського центру зайнятості, в теперішній час працююча начальником відділу кадрів відділу зв'язку «Укрпошта», раніше не судима, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України і їй призначено покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 роки та штрафом у розмірі 5 000 гривень.
В силу ст. 75 КК України її звільнено від відбування основного покарання, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
В силу ст. 76 КК України її зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися туди для реєстрації.
ОСОБА_6 за ст. 366 ч. 1 КК України виправдано за відсутністю в її діях складу злочину.
Вироком суду ОСОБА_6 визнана винною у тому, що вона, являючись державним службовцем, займаючи в період з 01.12.2004 року до 05.12.2011 року посаду начальника відділу взаємодії з роботодавцями Євпаторійського міського центру зайнятості, в порушення вимог законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», всупереч інтересам служби і в інтересах третіх осіб діючи умисно, в період січень-лютий 2011 року склала та надала відомості, необхідні до «Звітів про прийнятих працівників» за формою № 5-ПН шляхом самостійного їх складання та підписання від імені роботодавців (фізичних осіб-підприємців): ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24
Внаслідок цих дій ОСОБА_6 вказані роботодавці були безпідставно звільнені від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 1653 КУпАП за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування не надійшли грошові кошти за сплату штрафів.
Ці дії ОСОБА_6, як встановив суд першої інстанції, завдали істотної шкоди нематеріального характеру державним інтересам, що знайшло вираження в підриві авторитету територіального органу зайнятості населення як органу державної влади України.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. Свої доводи мотивує тим, що вирок є незаконним і необґрунтованим у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 необґрунтовано виправдано за ст. 366 ч. 1 КК України та призначене за ст. 364 ч. 1 КК України покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості.
В апеляції засуджена ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину та недоведеністю вини.
В апеляції захисник ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, закрити провадження у кримінальній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України. Свої доводи мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що інструкція, яка дає підстави для притягнення суб'єктів підприємницької діяльності до адміністративної відповідальності була введена в дію лише 14.07.2011 року, що свідчить про те, що діями ОСОБА_6 не могла бути спричинена шкода інтересам держави до введення інструкції в дію.
Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, у яких прокурор підтримав свою апеляційну скаргу, засуджена ОСОБА_6 і її захисник заперечили проти апеляції прокурора і підтримали свої апеляції, надавши останнє слово засудженій, перевіривши доводи апеляцій і матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляції задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обсяг і доведеність вини ОСОБА_6, правильно кваліфікував її дії, призначив засудженій законне і обґрунтоване покарання.
Висновки суду про винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину ґрунтуються на належно досліджених і оцінених доказах в їх сукупності.
Так, свідок ОСОБА_25 показав, що 20.04.2011 року до нього з заявами звернулися головні спеціалісти відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_26 та ОСОБА_27 про те, що начальник відділу ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, в березні поточного року змушувала їх незаконно оформляти звіти від імені роботодавців і датувати їх січнем і лютим 2011 року.
22.04.2011 року він звернувся зі службовою запискою на ім'я директора Євпаторійського міського центру зайнятості ОСОБА_28 і попросив про проведення службового розслідування, але у зв'язку з тим, що його звернення не було розглянуто по суті, він поштовою кореспонденцією 26.04.2011 року направив службову записку на ім'я директора Кримського Республіканського центру зайнятості ОСОБА_29, а також звернувся до органів внутрішніх справ.
Свідок ОСОБА_26 пояснила, що 01.01.2011 року в законодавстві відбулися зміни і на суб'єктів господарської діяльності покладено обов'язок подачі звітності про прийнятих працівників, за неподання якої встановлена адміністративна відповідальність, поданий роботодавцем звіт реєструвався в журналі вхідної кореспонденції, на звіті ставився штамп Євпаторійського міського центру зайнятості після резолюції директора Євпаторійського міського центру зайнятості передавалися в відділ взаємодії роботи з роботодавцями. Після того, як ОСОБА_6 виявила, що за січень-лютий 2011 року звіти за формою № 5-ПН фізичними підприємцями не здаються, вона дала вказівки їй і ОСОБА_30 складати від імені роботодавців ці звіти без відома останніх задніми числами.
Свідок ОСОБА_31 дав свідчення аналогічні свідченням свідка ОСОБА_26 та добавив, що ОСОБА_6 і його заставляла заповнювати ці звіти, однак він відмовився, за що в подальшому був звільнений.
Свідок ОСОБА_27 показала, що вона працює головним спеціалістом у відділі взаємодії з роботодавцями Євпаторійського міського центру зайнятості, начальник цього відділу ОСОБА_6 давала їм вказівки, щоб вони складали звіти форми № 5-ПН за фізичних осіб-підприємців, але вона категорично відмовилася заповнювати ці звіти, розуміючи що це корупція.
Свідок ОСОБА_32 надала свідчення аналогічні свідченням ОСОБА_27, але добавила, що в результаті відмови виконувати розпорядження ОСОБА_6 стосовно складання звітів була змушена звільнитися.
Із показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_34, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_9, ОСОБА_24, ОСОБА_19 та ОСОБА_14 виходить, що вони здійснювали господарську діяльність як фізичні особи-підприємці та пред'явлені слідчим звіти вони не заповнювали, але відомості вказані в них відповідають дійсності.
Окрім показань свідків вина ОСОБА_6 підтверджується й іншими доказами:
- протоколом огляду речових доказів - «Звітів про прийнятих працівників» за формою № 5-ПН;
- протоколом огляду документів, вилучених 26.05.2011 року, 01.06.2011 року та 16.06.2011 року в Євпаторійському міському центрі зайнятості.
Вищенаведені докази підтверджують правильну кваліфікацію вчиненого злочину.
Як виходить з матеріалів справи, вина ОСОБА_6 підтверджується послідовними показаннями свідків на досудовому слідстві і в судовому засіданні, на які суд послався у вироку і які узгоджуються з іншими доказами по справі, підстав сумніватися у їх правдивості не має, бо вони відповідають фактичним обставинам по справі.
Доводи захисника про те, що інструкція, яка дає підстави для притягнення суб'єктів підприємницької діяльності до адміністративної відповідальності була введена в дію лише 14.07.2011 року, що свідчить про те, що діями ОСОБА_6 не могла бути спричинена шкода інтересам держави до введення інструкції в дію, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець зобов'язаний надавати в установленому законом порядку та відповідно до законодавства інформацію про прийнятих працівників.
Згідно із ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи та організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають до цього центру адміністративні дані про наявність вільних робочих місць та про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Таким чином, відповідальність за несвоєчасну подачу інформації про прийнятих працівників фізичними особами-підприємцями була передбачена Законом України «Про зайнятість населення» вже на момент вчинення злочину.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що службова особа ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, своїми діями, всупереч інтересам служби, фактично звільнила перелічених у вироку підприємців від адміністративної відповідальності за неподання необхідних відомостей до міського центру зайнятості, що безумовно підірвало авторитет і престиж органу державної влади, тобто ці дії завдали істотної шкоди державним інтересам.
Колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що судом необґрунтовано виправдано ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекручуванні істини в офіційних документах, яке вчинюється службовою особою шляхом використання для цього свого службового становища, інше підроблення документів припускає повну або часткову зміну змісту документі чи його реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлення, дописок чи іншим способом. У ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_6 сама склала текст документу, де відобразила відомості, які повинні були надавати суб'єкти підприємницької діяльності та підприємці підтвердили, що звітів вони не заповнювали, але відомості вказані в них відповідають дійсності.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України.
При призначенні ОСОБА_6 покарання, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України суд першої інстанції врахував дані про особу засудженої, яка характеризується позитивно, раніше не судима, працює, що дає підстави для застосування до неї ст. 75 КК України.
Порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства і судового розгляду справи відносно ОСОБА_6, які тягнули б за собою скасування або зміну вироку, не встановлено.
Підстав для скасування або зміни вироку доводи апелянтів не містять.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року) та п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія
УХВАЛИЛА:
Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2013 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляції засудженої ОСОБА_6, її захисника ОСОБА_7 та прокурора - без задоволення.
Судді
Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Єлгазіна Л.П.