УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/2970/13Головуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

"15" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В.

СуддівЧистякової Т.І. М’ясоєдової Т.М.

При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивовані тим, що дитина знаходиться на її утриманні, з нею проживає, а тому відповідач має надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки від заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

На зазначене рішення представник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, виключивши з резолютивної частини посилання на те, що стягнення має відбуватися з доходу, а не заробітної плати відповідача. Тому просив стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі, які повинні дорівнювати 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що якщо рішення суду не змінити, то дитина позбавляється можливості призначення відповідно до закону державної допомоги у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, яка проживає разом з матір'ю, а тому зобов'язаний утримувати її на підставі вимог чинного законодавства. Визначаючи розмір аліментів у частці від його доходу, суд виходив з того, що відповідач має постійне місце роботи, а тому підстав для визначення аліментів у твердій грошовій сумі не має.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони відповідають нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Посилання апелянта про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 СК України таке визначення можливо тільки у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, відповідач, який є платником аліментів, має постійне місце роботи та отримує постійний заробіток (дохід).

За таких обставин суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини у розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції невірно зазначив об'єкт, з якого необхідно утримувати аліменти, колегія суддів відхиляє з таким підстав.

При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМУ від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача аліменти зі всіх видів його доходу, а тому вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано і підстав для скасування рішення немає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді