АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"8" червня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Завидовської О.Г.,
суддів Данилюк В.А., Мудренко Л.І.,
при секретарі Лінік Т.В. з участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача - Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації Малогловця І.В.,
представника відповідача - Управління пенсійного фонду України в Маневицькому районі Михайленко Л.І.,
представника третьої особи - Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації Ясинської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі на рішення Маневицького районного суду від 05.04.2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації про стягнення коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, посилаючись на незаконність рішення в зв"язку з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи , просить рішення скасувати і задовольнити його позовні вимоги.
Справа № 22 - 554 Головуючий в 1 інстанції: Костюкевич С.Ф.
Категорія : 42 Доповідач : Данилюк В.А.
Рішенням Маневицького районного суду від 5 квітня 2006 року у позові ОСОБА_2 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації про стягнення коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року відмовлено за безпідставністю.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала і просила задовольнити.
Представники відповідачів та представник третьої особи апеляційну скаргу не визнали і просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС III - ї категорії, що підтверджується посвідченням серії Б № НОМЕР_1, виданим 18.06.1997 року Волинською облдержадміністрацією.
З Постанови КМУ України №106 від 23.07.1991 року вбачається, що населений пункт смт. Маневичі Волинської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно ст.37 Закону «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , виплачується щомісячна грошова допомога у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:... у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати. Ця допомога виплачується щомісячно пенсіонерам - органами , які виплачують пенсію.
Відповідно до ст. 39 вищевказаного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення , а непрацюючим пенсіонерам , які проживають на цих територіях провадиться доплата до пенсії в розмірі: - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати .
Будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються Законом «Про державний бюджет».
Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус...», фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цього закону , здійснюється за рахунок державного бюджету, виплати, які мають бути сплачені за цим законом здійснюються відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 року №987.
Порядок застосування цього закону було визначено постановою КМУ від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. крб.., а згідно Указу Президента України №762 від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» при перерахуванні карбованців у гривні даний розмір допомоги становить 2 грн. 10 коп.; непрацюючим пенсіонерам , які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення , встановлена доплата до пенсії в розмірі 1050 тис. крб.. (при перерахунку - 10 грн. 50 коп.), а відповідно до п.24 «Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 року №987, дана виплата проводиться органами, які виплачують пенсію. Саме такий розмір виплати , як вбачається з довідки №НОМЕР_2 , виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації та довідки №НОМЕР_3, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Маневицькому районі виплачувався позивачу, що не заперечується і сторонами по справі . Тому посилання позивача на нарахування та виплату пільг і компенсацій , виходячи лише з вимог самого Закону України «Про статус ...» - безпідставні.
Крім того, на час прийняття і введення в дію постанови КМУ №836 діяла постанови Верховної Ради України від 20 лютого 1996 року №49/96 ВР «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком», яка є чинною і на даний час , пунктом третім якої передбачено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та оклади , розраховані на основі мінімальної заробітної плати , здійснюються (застосовуються) у розмірах, які діють за станом на 1 лютого 1996 року.
Також Законом України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної зарплати на 1998 рік» від 24.12.1997 року, Законом України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної зарплати на 1999 рік» від 25.12.1998 року, Законом України «Про встановлення розміру мінімальної зарплати на 2000 рік» від 01.06.2003 року, законом України «Про встановлення розміру мінімальної зарплати на 2002 рік» від 13.12.2001 року визначався відповідний розмір мінімальної зарплати і передбачалось, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів , у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна зарплата, Кабінет Міністрів України здійснюватиме перегляд цих норм , виходячи з реальних можливостей видаткової частини бюджету , а Законом України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» від 26.12.2002 року , Законом України «Про державний бюджет на 2004 рік» від 27.11.2003 року та змінами від 17.06.2004 року , Законом України «Про державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 року та змінами від 25.03.2005 року при встановленні розміру мінімальної зарплати , зміни до чинного законодавства щодо визначення розрахункової величини для обрахування розміру соціальних виплат , не вносились. Також не вносились ці зміни і до Постанови Кабінету Міністрів України №836, яка визначила розмір виплат компенсацій в грошовій сумі, і, як встановлено судом, вони були нараховані та виплачені позивачці в повному обсязі.
Встановлені обставини справи підтверджуються наявними у справі належними доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Рішення постановлене судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 313, 315 ЦПК України, судова палата
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Маневицького районного суду від 5 квітня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Головуючий:
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.