№ справа:120/2035/12Головуючий суду першої інстанції:Лісовська Валентина Володимирівна

№ провадження:11/190/545/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Корольов М. П.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Трясуна Ю.Р.,

СуддівКорольова М.П.,Радіонова І.І.,

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

засудженого захисників перекладачаОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_6 і його захисників,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Судацького міського суду АР Крим від 04 грудня 2012 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Капана, Вірменія, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 152 ч. 1 КК України і йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Стягнуті з засудженого 10 000 гривень на користь ОСОБА_10 у відшкодування моральної шкоди.

Його визнано винним у зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_10, скоєному 19 червня 2012 року у м. Судаку у кімнаті 3 корпусу 10 приміщення санаторію Міністерства оборони України в період часу з 5 до 6 години.

У апеляції захисник ОСОБА_11 просить вирок відносно ОСОБА_6 скасувати, справу відносно нього закрити, посилаючись на те, що в діях ОСОБА_6 нема складу злочину.

Захисник стверджує, що ОСОБА_6 ніколи не визнавав вини у зґвалтуванні ОСОБА_10, він не був з нею у інтимних відносинах, потерпіла не змогла пояснити хто саме заподіяв їй тілесні ушкодження, хто зняв з неї білизну, вона не бачила чоловіка, який зґвалтував її, вона не тільки не чинила опір ґвалтівнику, але й не покликала на допомогу інших осіб, що знаходилися з нею у одній кімнаті.

У апеляції захисник ОСОБА_7 просить вирок відносно ОСОБА_6 скасувати і справу закрити, посилаючись на те, що показання потерпілої ОСОБА_10 про її зґвалтування суперечать обставинам справи, що ставить під сумнів правдивість і об'єктивність цих показань.

На думку захисника, у справі відсутня сама подія злочину.

У апеляції засуджений ОСОБА_6 просить розібратися у справі та винести законне рішення.

Як виходить з апеляційної скарги ОСОБА_6, він, посилаючись на ті ж самі докази, які наведені у його обвинувальному вироку, вважає, що суд дав цим доказам неправильну оцінку.

На його думку, зазначені у вироку докази свідчать про те, що потерпіла ОСОБА_10 обмовила його у злочині, бо сама не зрозуміла, що саме трапилося з нею у вказаний у вироку час.

У судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений та захисники ОСОБА_8, ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційних скарг. Прокурор заперечував проти них.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, у яких засуджений та захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 наполягали на скасуванні вироку і закритті справи, прокурор вважав вирок законним і обґрунтованим і просив залишити його без змін, надавши останнє слово засудженому, перевіривши доводи апеляцій і матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляції задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції зробив правильний висновок про обсяг і доведеність вини ОСОБА_6, правильно кваліфікував його дії, призначив засудженому законне і обґрунтоване покарання.

Висновки суду підтверджені сукупністю наведених у вироку доказів.

Так, викладаючи об'єктивну сторону злочину, скоєного ОСОБА_6, суд вказав, що він, скориставшись тим, що ОСОБА_10 спала у зв'язку з чим знаходилась у безпорадному стані, зняв з неї білизну, роздягнувся сам і застосувавши фізичне насильство зґвалтував її.

Ці обставини підтвердила потерпіла ОСОБА_10, яка показала про те, що у кімнаті, де її зґвалтував ОСОБА_6, вона опинилась у зв'язку з тим, що після роботи у кафе «Полуниця», біля 3 години їй запропонували знайомі офіціантки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 переночувати разом з іншими дівчатами та хлопцями, що тимчасово працювали у м. Судаку.

Вона погодилась на цю пропозицію, щоб у нічний час не повертатися до житла, яке вона знімала у другому місці. Вона втомилася від роботи і лягла спати в одній кімнаті разом з дівчатами.

Через деякий час вона прокинулася від того, що незнайомий чоловік ґвалтував її, вона дуже злякалася, бо знаходилася у незнайомому місці і боялася чинити опір, бо не знала, скільки ще ґвалтівників може знаходитись у приміщенні.

У цей час прокинулася ОСОБА_13, яка спала рядом з нею, а потім ОСОБА_14 На їх запитання про те, що трапилося, незнайомий чоловік піднявся з неї і пішов.

ОСОБА_13 і ОСОБА_14 впізнали у ньому ОСОБА_6, який жив зі своїми земляками у сусідній кімнаті цього приміщення. Свої показання потерпіла підтвердила на очній ставці з ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_13 у судовому засіданні і ОСОБА_14 - на досудовому слідстві, підтвердили показання потерпілої і пояснили, що у вказаний час вони прокинулися, побачили разом з ОСОБА_10 на ліжку ОСОБА_6, який після запитання ОСОБА_13 встав і пішов до сусідньої кімнати. Був він при цьому без одежі і білизни.

Потерпіла плакала і розповіла, що ОСОБА_6 зґвалтував її, бо вона боялася звати на допомогу і чинити опір. Свої показання потерпіла та свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 підтвердили при відтворенні обстановки і обставин події.

У справі є заява ОСОБА_10 про її зґвалтування невідомою їй особою у кімнаті № 3 корпусу № 10 на території санаторію МО України у м. Судаку.

Згідно протоколу огляду з місця події вилучені предмети одягу потерпілої і ОСОБА_6

За висновком судово-імунологічної експертизи на простирадлі, де спала потерпіла, її спідній білизні, вилучених з місця події, виявлені біологічні сліди, які можуть походити від ОСОБА_6

Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_10 виявлені синці на внутрішній поверхні стегон, що могли бути заподіяні потерпілій 19.06.2012 року.

Згідно висновку судової психолого-психіатричної експертизи потерпіла не страждає і не страждала яким-небудь психічним захворюванням, у неї не виявлено ознак підвищеної схильності до фантазування.

Суд першої інстанції належним чином дослідив показання ОСОБА_6 про те, що він у вказаний у вироку час ніяких насильницьких дій по відношенню до потерпілої не скоював, а тільки ліг до сплячої потерпілої у ліжко, щоб познайомитися з нею. Суд мотивував свій висновок про те, що ці показання не відповідають дійсності і чому він, суд, взяв до уваги показання потерпілої про те, що статевий акт з нею був проти її волі і бажання, це відбулося завдяки тому, що вона була у стані сну, а потім ОСОБА_6 утримував її на ліжку і будучі переляканою вона не змогла чинити опір або звати на допомогу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що обстановка, в якій випадково опинилась потерпіла, відсутність знайомства з ОСОБА_6, її безпорадний стан під час сну, переляк внаслідок раптово заподіяного насильства, сприяли скоєнню ОСОБА_6 статевого акту проти її волі, тобто її зґвалтуванню. Висновок суду про те, що дії ОСОБА_6 містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України є переконливим.

У судовому засіданні апеляційної інстанції захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 звернули увагу на те, що органи досудового слідства порушили право ОСОБА_6 на захист від обвинувачення.

На їх думку, відсутність на попередньому слідстві перекладача позбавляла ОСОБА_6, який не володіє російською мовою, можливості захищатися від обвинувачення.

Вказані зауваження, які не містяться у апеляційних скаргах засудженого і захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_11, не можуть бути підставою до скасування вироку за наступних підстав.

Як виходить з матеріалів справи, вона порушена відносно ОСОБА_6 19 червня 2012 року.

В той же день ОСОБА_6 був затриманий як підозрюваний, йому були роз'яснені процесуальні і конституційні права, право на захист, при цьому, як свідчить його припис, він заявив про бажання давати показання на російській мові.

Постановою слідчого 20 червня 2012 року по справі був назначений захисником ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_11 Слідчі дії - пред'явлення обвинувачення, допит обвинуваченого, обрання запобіжного заходу були відносно ОСОБА_6 проведені з участю захисника. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_6 було заявлено клопотання, підтримане захисником, про надання йому перекладача, у зв'язку з чим, досудове слідство по справі було поновлене, призначений перекладач, процесуальні рішення були перекладені на вірменську мову, перекладач приймав участь у всіх наступних слідчих діях і при розгляді справи у суді першої і апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія визнає, що органами досудового слідства і судом належним чином виконано вимоги закону про права обвинуваченого на захист, у зв'язку з чим зауваження захисників про відсутність перекладача при проведенні слідчих дій з ОСОБА_6 є безпідставними.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують покарання, і призначив відповідне покарання.

Підстав до скасування або зміни вироку доводи апеляцій не містять.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року) та п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Вирок Судацького міського суду АР Крим від 04 грудня 2012 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисників - без задоволення.

Судді

Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Радіонов І.І.