АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"7" червня   2006 року                                                                                             місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської

області в складі:

головуючого судді Завидовської О.Г.,

судців: Карпук А.К., Мудренко Л.І. при секретарі Лінік Т.В. з участю :

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, дошкільного навчального закладу №НОМЕР_1 міста Луцька про захист честі та гідності і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

18 січня 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовними вимогами до ОСОБА_3 про захист честі та гідності і відшкодування моральної шкоди, які, в ході розгляду справи, змінила і доповнила (а.с.22, 179) покликаючись на те, що вона працювала в дошкільному закладі №НОМЕР_1 м. Луцька ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом 2001 -2004 років вихователь молодшої групи №НОМЕР_2 неодноразово в своїх зверненнях до завідуючої дитячим садком , облдержадміністрації, начальника управління освіти , в актах , доповідних зазначала про ніби-то її нетактовну поведінку , невиконання нею своїх професійних обов»язків , що не відповідало дійсності і привело в подальшому (2.12.2004 року) до її незаконного звільнення. Викладенням на протязі тривалого часу недостовірної інформації у зазначених документах відповідачкою, було принижено честь та гідність , в зв»язку з чим вона зазнала моральних страждань. Просила стягнути з відповідачки 1 700 грн. моральної шкоди .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 11.07.2005 року до участі в розгляді справи залучено в якості другого відповідача дошкільний заклад №НОМЕР_1 м. Луцька.

Справа №22-570                                         Головуючий в 1 інстанції - Костюкевич О.К.

Категорія :25                                                                    Доповідач: Завидовська О.Г.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21.03.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 500 грн. понесених судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу , в якій просила рішення скасувати в зв»язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В даному судовому засіданні позивачка , її представник підтримали апеляційну скаргу із наведених у ній підстав та просили суд скасувати рішення суду і, зокрема, в частині стягнення в користь відповідачки 500 грн. судових витрат.

Відповідачі, представник відповідача ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали та просили її відхилити , а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши сторін, перевіривши обставини справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що у зверненнях відповідачки відображені були дійсні події , пов»язані з поведінкою позивачки в трудовому колективі, що відбувались в дошкільному закладі протягом 2002 - 2004 роках.

Висновки суду грунтуються на повно і всебічно з»ясованих обставинах справи , перевірених належними доказами , на які є покликання в рішенні суду.

Як вбачається з доповідної на ім»я завідуючої дитячим закладом від 25.09.2002 року, з акту від 05.02.2004 року та протоколу №НОМЕР_3 , із звернень відповідачки ОСОБА_3 разом з іншими педагогічними працівниками в облдержадміністрацію та міське управління освіти, в них відповідачкою викладені критичні зауваження , свої судження та міркування щодо поведінки позивачки в трудовому колективі.

Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди роз»яснив, що «критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження , критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» .

При таких обставинах справи суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки розписка про отримання представником відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_6 від неї 500 грн. за надання правової допомоги і договір, укладений між ними від 20 лютого 2005 року про надання правової допомоги, самі по собі без належного їх оформлення беззаперечно не підтверджують факт понесених відповідачкою по даній справі витрат, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 309 ч. З , 313, 316, 319 ЦПК України, колегія судців , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу   позивача ОСОБА_1   задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 21 березня 2006 року по даній справі в

частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 500 грн понесених судових

витрат скасувати . В решті рішення суду залишити без зміни.        

Рішення набирає законної сили    з моменту його проголошення    і може бути оскаржне

 безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним

Головуючий Судді:

законної сили.