Справа № 1005/10851/12 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.

Провадження № 22-ц/780/2669/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.

Категорія 47 20.05.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.

при секретарі: Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом в якому зазначала, що в 2004 році вона познайомилася з відповідачем ОСОБА_2, між ними зав'язалися стосунки і ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина ОСОБА_4

При реєстрації народження дитини у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом»янського РУЮ у м. Києві відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України у Книзі реєстрації народжень батьком дитини був записаний ОСОБА_2, проте визнавати сина він відмовився.

У шлюбі з відповідачем позивачка не перебувала, дитина зареєстрована на прізвище ОСОБА_4 так як на момент народження батько дитини не визнав батьківства і на даний час відмовляється від сина.

Оскільки відповідач не приймає участі у вихованні свого сина та матеріальному його забезпеченні, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позову до суду, а саме 14.11.2012 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2013 року позов задоволено, визнано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженця м. Київ, актовий запис №2580 від 02.11.2006 року вчинений відділом реєстрації актів цивільного стану Солом»янського РУЮ у м. Києві. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4., зареєстрованої по АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 458 грн. 80 коп. та на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку та визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що обставин, які б перешкоджали стягненню з відповідача аліментів на утримання дитини в заявленому розмірі, не встановлено, а відповідач не заперечує проти стягнення аліментів в заявленому розмірі.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, що в 2004 році ОСОБА_3 познайомилася з ОСОБА_2, між ними зав'язалися стосунки і ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина ОСОБА_4

При реєстрації народження дитини у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом»янського РУЮ у м. Києві у Книзі реєстрації народжень батьком дитини був записаний ОСОБА_2, проте визнавати сина він відмовився. У шлюбі з відповідачем позивачка не перебувала, дитина зареєстрована на прізвище ОСОБА_4 так як на момент народження батько дитини не визнав батьківства і на даний час відмовляється від сина.

Відповідно до ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття.

Статтею 184 СК України визначено - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно із ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженця м. Київ, актовий запис № 2580 від 02.11.2006 року вчинений відділом реєстрації актів цивільного стану Солом»янського РУЮ у м. Києві, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 458 грн. 80 коп. та на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Проте, вирішуючи питання щодо розміру частки аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., суд не звернув уваги на те, що відповідач на даний час одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина, не працююча дружина та батько-пенсіонер (а.с. 36-38)

Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4., зареєстрованої по АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків для дитини відповідного віку, підлягає зміні, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України і до стягнення підлягає в розмірі 1/4 частки врахувавши ті обставини, що він має постійне місце роботи і заробітню плату в розмірі 2300 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2013 року в частині стягнення аліментів та судового збору змінити, стягнувши з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої по АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків для дитини відповідного віку, починаючи з 14.11.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 70 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: