Справа № 369/207/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.

Провадження № 22-ц/780/2588/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.

Категорія 44 20.05.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.,

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги тим, що вони проживають у житловому будинку на АДРЕСА_1. Будинок було збудовано в кінці 1999 року. В цьому ж році сказали сусідам, ОСОБА_2, які проживають по АДРЕСА_2, що хочуть поставити паркан між їхніми земельними ділянками. Відповідач був не проти. Так паркан простояв до 2006 року, а потім декілька секцій почали хилитися в сторону ОСОБА_2. Позивачі замітили, що відповідач зняв свій паркан і до верху паркану позивачів прикрутив товстий дріт, на якому ріс виноград. Крім того, відповідач постійно руйнує паркан позивачів, прикрутивши шланг, вивів водовідвід з даху свого будинку під паркан позивачів і руйнує його водою.

Від того часу позивач не може нормально користуватися своєю земельною ділянкою, оскільки його паркан піддається постійному руйнуванню та псуванню з боку сусідів, а тому просив усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою, шляхом зобов'язання відповідача перенести паркан згідно висновків встановлення меж земельної ділянки в натурі, стягнути на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді витрат за проведення геодезичних вимірів у розмірі 2530 грн. та стягнути на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача перенести паркан згідно висновків встановлення меж земельної ділянки в натурі та стягнуто з відповідача на користь позивачів по 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття його з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року та ухвалити нове рішення, відповідно до якого, відмовити позивачам у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯИ №495251 від 14 вересня 2010 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2036 га. в АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.1997 року за №2-0069/97, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

22 жовтня 2009 року відповідачу ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,1950 га.

Протягом тривалого часу між позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 і їхнім сусідом ОСОБА_2 тривають суперечки з приводу суміжного землекористування.

Відповідно до Акту погодження, закріплення меж земельної ділянки в натурі від 18 травня 2012 року представником ТОВ «Земельні інформаційні системи» в присутності власника земельної ділянки ОСОБА_4 та суміжних землевласників ОСОБА_5, ОСОБА_2 проведено погодження та закріплення в натурі існуючих меж земельної ділянки, переданої ОСОБА_4 Під час складання даного акту суміжними користувачами ніяких претензій та спірних питань при погодженні існуючих меж не виявлено.

Згідно актів депутатської земельної комісії від 21 вересня 2012 року, 28 вересня 2012 року, ОСОБА_2 запропоновано викликати геодезистів і винести земельну ділянку в натурі згідно державного акту, погодитися із висновком геодезистів від 18 травня 2012 року та надати доступ до землі ОСОБА_3

Згідно актів депутатської земельної комісії від 05 жовтня 2012 року, 12 жовтня 2012 року, ОСОБА_2 не дозволив відбити межу згідно висновку геодезистів, заварив прохід до земельної ділянки ОСОБА_3, яка згідно вимірів геодезистів знаходиться за бетонним парканом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.

Разом з цим, колегія суддів не може в повній мірі погодитися з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що 05 жовтня 2012 року ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_4, ОСОБА_3 внаслідок чого вони отримали ушкодження у вигляді синців, саден, а також того, що з вини ОСОБА_2 позивачі позбавлені права користуватися належною їм земельною ділянкою.

В даному випадку позивачам дійсно заподіяна моральна шкода з вини відповідача. В той же час, позивачі не надали доказів, які б свідчили про значні обсяги моральних і фізичних страждань, тому колегія суддів приходить до висновку про зміну судового рішення в частині розміру моральної шкоди і у її відшкодуванні на користь позивачів підлягає стягненню по 1500 грн. з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів, вважає що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди зміні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: