АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2006 року м.Луцьк
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської О.Г.
судців - Данилюк В.А., Мудренко Л.І.
при секретарі - Лінік Т.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Сав'юка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму Коновалюка Олександра Васильовича про зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Володимир-Волинського міського суду від 17 березня 2006 року,
встановила:
11 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до директора Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму Коновалюка О.В. про зобов'язання вчинити певні дії. Вимоги обґрунтовувала тим, що вона працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 у сільськогосподарському технікумі 5 та 9 грудня 2005 року подала на ім'я відповідача письмові заяви з питань навчального та виробничого процесу у технікумі. Відповідач зобов'язаний був об'єктивно і вчасно розглянути ці заяви, перевірити викладені у них факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання та повідомити її про наслідки розгляду заяв.
Однак відповідачем у місячний термін заяви не розглянуті і не дано письмової відповіді на ці заяви.
Вважала, що неправомірною бездіяльністю відповідача їй спричинено моральну шкоду, яка виразилася в тому, що неодноразове грубе порушення її законних прав спричинило душевні страждання через відчуття безсилості та не- значимості перед особою, яка наділена владними повноваженнями, на яку вона покладала надії на зміни, що не иправдалися. Моральну шкоду оцінила в 200 грн. Просила суд зобов'язати відповідача розглянути її заяви від 05 та 09 грудня 2005 року, провівши перевірку викладених у них
Справа №22 а -138/06 Категорія 31
Головуючий у 1 інстанції Сарапін Г.С.
Доповідач Мудренко Л.І.
питань, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, письмово повідомивши її про наслідки розгляду заяв та стягнути з відповідача в її користь 200 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Постановою Володимир-Волинського міського суду від 17 березня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 200 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених у скарзі, просив скаргу задовольнити.
Представник відповідача Сав'юк І.В. апеляційну скаргу заперечив, просив скаргу залишити без задоволення.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що на подані позивачем письмові заяви від 5 та 9 грудня 2005 року відповідачем дано письмові відповіді з дотриманням загальних строків розгляду звернень громадян, а також, що у зверненнях позивача відсутні клопотання щодо реалізації її особистих прав і законних інтересів чи вимоги щодо поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями адміністрації технікуму чи посадових осіб.
Висновки суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи, яким суд дав вірну правову оцінку.
Відповідно до ст..ст.1, 20 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом першої інстанції з пояснень відповідача встановлено, що 12 січня 2006 року позивачу ОСОБА_1 надіслано письмові відповіді на її заяви від 5 та 9 грудня 2005 року (а.с. 6, 7, 25, 26). Дану обставину позивач не заперечувала. А тому суддійшов правильного висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача щодо розгляду заяв є безпідставними.
Зі змісту поданих позивачем заяв від 05.12. та 09.12.2005 року , в яких вона просила відповідача як керівника навчального закладу надати їй можливість перервати учбовий процес для озвучення її заяв про незаконність дій інших викладачів, а також не розглядати звернення батьків студентів технікуму, не вбачається наявність клопотань ОСОБА_1 щодо реалізації її особистих прав і законних інтересів чи вимоги щодо поновлення прав і законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями адміністрації установи, як це передбачено ст. 1 Закону.
За таких обставин є обґрунтованим висновок суду про безпідставність позовних вимог позивача ОСОБА_1, а тому суд підставно відмовив їй в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для скасування судового рішення колегія судців не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Володимир-Волинського міського суду від 17 березня 2006 року в даній справі -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий