Спр. № 2-1427/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2008 року м.Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Дегтярьова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради, Тячівської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Буштинської селищної ради, Тячівської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове нерухоме майно.
В своїй позовній заяві позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1
Свої вимоги мотивує тим, що його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до заповіту від 20 травня 1988 року, посвідченого секретарем Буштинської селищної ради, Тячівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 100, його мати, ОСОБА_2, 1913 року народження, на випадок своєї смерті заповіла йому все своє майно.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно - житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1
Разом з тим, на день смерті ОСОБА_2 право власності на вказаний будинок за нею встановлено не було, первинна реєстрація права власності на майно проведена не була і правовстановлюючий документ відсутній, оскільки будівництво будинку було вчинено ОСОБА_2 самочинно без відповідного дозволу та без проектної документації.
Після її смерті він продовжує проживати в даному будинку, однак за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок оформити свідоцтво про право на спадщину не може.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3. заявлені вимоги підтримав повністю посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просить позов задовольнити.
Представник Буштинської селищної ради в судовому засіданні позов визнала і вважає за можливе його задовольнити..
Представник Тячівської держнотконтори в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що батьки позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_2 побудували житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2, в якому він також постійно проживає.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, що стверджується даними їх свідоцтв про смерть, залишивши позивачу письмовий заповіт на все своє майно.
Після їх смерті позивач продовжує проживати в даному будинку та значиться зареєстрований як за постійним місцем проживання, однак за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок оформити свідоцтво про право на спадщину не може.
Відповідно до довідки виконкому Буштинської селищної ради від 20 травня 2008 року за №1571 позивач ОСОБА_1 дійсно постійно мешкає в АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2).
Згідно до довідки виконкому Буштинської селищної ради від 20.05.2008 року за №1570 адреса житлового будинку, що будувався ОСОБА_4 та ОСОБА_2 змінювалася внаслідок перенумерації з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 і на даний час адреса будинку АДРЕСА_1
На підставі довідки виконкому Буштинської селищної ради від 20 травня 2008 року за №1568 до числа спадкоємців після смерті ОСОБА_2 входять: син ОСОБА_1, 1948 року народження. Інформацією щодо інших спадкоємців селищна рада не володіє.
Відповідно до довідки виконкому Буштинської селищної ради від 20 травня 2008 року за №1569 після смерті ОСОБА_2, осіб, які мають право на обов»язкову частку у спадковому майні крім ОСОБА_1 не має.
Згідно до рішення Буштинської селищної ради від 24 червня 2008 року за №303 ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку площею 0.13 га, що розташована в АДРЕСА_1, яка до цього часу перебувала у його користуванні для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
За змістом ст. 376 ч.1 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом , якщо збудоване на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети , або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. А згідно до ч.3 цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою , яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці , що не була їй відведена для цієї мети , за умови надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу було передано у приватну власність земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно , та виготовлена технічна документація на збудоване нерухоме майно , тобто підтверджено користування земельною ділянкою для цієї мети.
Згідно до висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тячівської райдержадміністрації та акту, погодженого заінтересованими службами містобудівних та інших норм при будівництві житлового будинку в АДРЕСА_1 не виявлено.
Беручи до уваги наведене, з врахуванням вимог ст.ст. 1218, 1222, 1268 ЦК України, суд вважає, що вимоги позивача слід задовольнити і визнати за ним право власності на самочинно побудований спадковий житловий будинок згідно заповіту, що розташований в АДРЕСА_1
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України ст.ст.328, 376, 1218, 1222, 1223, 1268 ЦК України , суд ,
Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований спадковий житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, Закарпатської області, України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.
Головуючий : В.І.Бобрушко