Справа № 2-230/12

Провадження № 2/752/44/13

РІШЕННЯ

іменем України

16.05.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в:

у травні 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що 25.12.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 (далі-відповідач-1) було укладено кредитний договір № 1808-100/ФКВ-08 (далі - договір), за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 320000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17% річних з кінцевим строком повернення кредиту 24.12.2013.

Також зазначив, що в порушення умов договору відповідач-1 взятих на себе зобов'язань не виконує. Станом на час звернення до суду у відповідача-1 перед позивачем утворилася заборгованість в загальному розмірі 387954,09 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 3075118,09 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем і ОСОБА_2 (далі відповідач-2) 25.12.2008 було укладено іпотечний договір № 1808-100/ЗМП-08, предметом якого є майнові права на квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги, просить стягнути з відповідача-1 суму боргу в розмірі 447635,42 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату нарахування становить 3554896,69 грн. шляхом звернення стягнення на зазначений вище та належний ОСОБА_2 предмет іпотеки, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте подав до суду заяву, у якій позов підтримав, просив його задовольнити, а справу розглядати за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідачів - ОСОБА_3 проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на недотримання позивачем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши представника відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.12.2008 між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір № 1808-100/ФКВ-08, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 320000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17% річних з кінцевим строком повернення кредиту 24.12.2013.

25 грудня 2008 року зазначена грошова сума була надана відповідачу-1 (а.с.22).

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між позивачем і відповідачем-2 25.12.2008 було укладено іпотечний договір № 1808-100/ЗМП-08. Предметом іпотеки стали майнові права на квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого розпорядженням Голосіївської РДА в м. Києві 27.06.2008, житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію (а.с.148, 149).

Листом ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» № 140 від 28.02.2011 (а.с.147), наданим на запит суду, підтверджено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом на право приватної власності від 21.08.2009.

В порушення умов кредитного договору, відповідач-1 взятих на себе зобов'язань не виконує. Станом на 01.02.2011 у відповідача-1 перед позивачем утворилася заборгованість, що складається: 320000 доларів США - кредитна заборгованість, 113560,63 доларів США - заборгованість по процентах, 14074,79 доларів США - заборгованість по пені, а всього: 447635,42 доларів США, що станом на 01.02.2011 за офіційним курсом НБУ складає 3554896,69 грн.

Позивач направляв відповідачу-1 на адресу АДРЕСА_3 вимогу № 7620 від 13.09.2009 (а.с. 23) про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором. Але матеріалами справи встановлено та підтверджується, що відповідач-1 зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2, а вказану вище вимогу позивача він не отримував.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також пункт 4.2. іпотечного договору передбачає, що у випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим/або кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (позичальнику) письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

В частинах 2, 3 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Проте вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Між тим, банк не надав доказів виконання ним вимог ст. ст. 12, 35 Закону України «Про іпотеку» та вимог пункту 4.2. іпотечного договору.

На адресу відповідача-2 вимога про порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та попередження про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем взагалі не надсилалася.

Лише в період, коли дана справа вже перебувала в провадженні суду, банк направив на адресу відповідача-2 вимогу № 2407 від 09.03.2011 про виконання відповідачем-2 зобов'язань за іпотечним договором (а.с. 130).

Частиною 2 статті 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що банк не пред'являв вимог до відповідача-1 про дострокове виконання основного зобов'язання і про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, а також позивач не виконав вимог Закону України «Про іпотеку» та положення п. 4.2. іпотечного договору, не дотримався процедури дострокового стягнення заборгованості по кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачену кредитним та іпотечним договорами, не повідомив відповідача-2 до звернення до суду із даним позовом щодо заборгованості відповідача-1, і тим самим обмежив права відповідачів на вжиття необхідних і залежних від них заходів до виконання договору у позасудовому порядку.

За вказаних вище обставин, суд вважає вимоги банку такими, що заявлені передчасно, в зв'язку з цим підстави для їх задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 14, 590 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя