Номер провадження № 22-ц/1590/10583/12

Головуючий у першій інстанції Загороднюк

Доповідач Федорова А. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.11.2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі : головуючого: Федорової А.Є.,

суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,

при секретарі Соколенко В.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 червня 2012 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України за поданням державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ Саламаха В.В. (далі: державний виконавець) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв'язку з його ухиленням від виконання рішення суду про зобов'язання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 компенсувати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 моральну шкоду шляхом проведення ремонту кухні площею 14,4 кв.м. квартири АДРЕСА_1

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26 червня 2012 року подання державного виконавця задоволено. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань за рішенням суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця, мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду про його ухилення від виконання судового рішення не відповідають дійсності, оскільки рішення суду частково виконане. Крім того, він працює моряком за контрактом на іноземних судах, і ухвала суду порушує його право на працю та вільний вибір професії.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) державний виконавець може звертатися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року ( зі змінами) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, у тому числі у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд виходив з того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення.

Такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та наданим доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1151/08 від 21 червня 2011року відкрито постановою державного виконавця від 2 квітня 2012 року. 9 квітня 2012 року державний виконавець склав акт про відсутність ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі, та постановою від 9 квітня 2012 року застосував примусовий привід боржника.(а.с.256-259)

Заперечуючи проти подання державного виконавця, ОСОБА_1 надав суду довідки про роботу на судах іноземних компаній і знаходження в рейсі з 5 квітня 2012 р. по 19 травня 2012 року, а також посилався на часткове виконання рішення суду, що не було враховане державним виконавцем.(а.с.262-281)

Однак суд розглянув подання державного виконавця поверхово, не звернувши увагу на заперечення ОСОБА_1 і надані ним докази, а також на відсутність доказів про ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду. Оскільки державний виконавець не довів факт ухилення боржника від виконання рішення суду, підстав для задоволення його подання не було.

Крім того, обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України може порушити його право на працю та на існування, отримання ним заробітної плати, оскільки іншої роботи він не має, тобто змінює його матеріальний стан, що в свою чергу зробить неможливим виконання ним рішення суду.

Апеляційним судом встановлено також, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Саламахи В.В., скасовані його постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення штрафів на ОСОБА_1, стягнення виконавчого збору, зупинення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження.

На виконання ухвали суду постановою державного виконавця Саламахи В.В. від 3 вересня 2012 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1151/08 від 21 червня 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що питання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з цього питання про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 червня 2012 року скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.Є. Федорова

Судді: Л.М. Миза

М.В.Процик