РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бондаренка Ю.О.

суддів: Павліченко С.В., Собослой Г.Г.,

при секретарі: Савариній Т.І.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, якою просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що за час перебування у шлюбних стосунках в них народилася донька ОСОБА_3 та в зв'язку із тим, що відповідач перестав цікавитися та опікуватися сім'єю, в подальшому, сімейне життя не склалося та рішенням Іршавського районного суду від 09.10.2012 року шлюб з відповідачем розірвано. Відповідач не цікавиться дочкою, одежею та продуктами харчування не забезпечує, коштів на її утримання не надає, хоча часто виїжджає на заробітки.

Відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позовні вимоги мотивує тим, що місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 не визначено, позов з цього питання знаходиться на розгляді в суді, а законом не обмежено право звернення до суду ні батька, ні матері дитини.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2013 року позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, якою просить: скасувати рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким визначити аліменти в розмірі 20 відсотків від заробітної плати.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення необґрунтовано з порушеннями норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановивши обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

В судове засідання сторони не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 2008 року та 09 жовтня 2012 року рішенням Іршавського районного суду від 09.10.2012 року шлюб між ними розірвано (а.с.4-5). За час перебування у шлюбних стосунках в них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.08.2009 року, батьком якої значиться відповідач ОСОБА_1 (а.с.6). Рішенням Іршавського районного суду від 26.12.2012 року, яке ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26.02.2013 року залишено без змін, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_2 (а.с.50-53, 59-60).

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Одним із способів такого утримання є сплата аліментів за рішенням суду, мінімальний розмір яких на одну дитину відповідно до вимог статті 182 СК України не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, коли розмір аліментів встановлений у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, із ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України ) і виплачуються щомісячно.

Згідно зі ст.181 ч.3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до довідки ТОВ «Дружба», відповідач з лютого 2013 року працює на ТОВ «Дружба» (а.с.64), в зв'язку з чим відповідно до трудового законодавства отримує заробітну плату, а тому відсутні правові підстави для застосування ст.. 184 СК України, в даному випадку слід застосовувати ст.. 183 СК України, яка передбачає стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу).

Так, згідно ст.ст.182, 184 СК України, роз'яснень, що містяться в п.п.17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України, тобто не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до довідок, ОСОБА_3 на обліку у ортопеда в обласній дитячій лікарні та на лікуванні у Іршавській районній лікарні не перебуває (а.с.83).

З урахуванням зазначених обставин, матеріального становища сторін, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити в частині стягнення з останнього на утримання неповнолітньої доньки аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно до досягнення нею повноліття та призначити аліменти у розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Враховуючи всі обставини справи та наявні в матеріалах докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.180-183 Сімейного кодексу України та ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2013 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі ? частка заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 листопада 2012 року до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді